Справа № 758/14859/25
Категорія
05 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
заявниці Кузьменко І.Г. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача та третьої особи Молодожені Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кузьменко Ірини Геннадіївни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кузьменко І.Г. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.09.2025 у цивільній справі №758/14859/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 19.11.2025 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник відповідача Кузьменко І.Г., яка такожє представником третьої особи ОСОБА_5., подану заяву підтримала із наведених у ній підстав.
Відповідачка ОСОБА_2 та її інший представник - адвокат Молодоженя Н.І., яка також є представником третьої особи ОСОБА_5 , просили клопотання задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності. При вирішенні клопотання вона покладається на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала.
З огляду на наведене, суд ухвалив проводити судове засідання за відсутності тих учасників справи, які не з'явилися.
Заслухавши клопотання представника відповідача та думку щодо нього присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 22.09.2025 позивач ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, 29.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 220169408, та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 .
Відповідно до змісту ухвали суду, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд, виходячи з пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а також приймаючи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду, дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
Постановляючи вказану ухвалу, суд також виходив із того, що обраний заявником вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, не суперечать приписам ст. 152 ЦПК України і не порушує прав та законних інтересів як сторін у справі, так і третіх осіб.
Матеріалами справи підтверджується, що вказана ухвала суду сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами першою-другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як вбачається зі змісту клопотання представника відповідачки про скасування заходів забезпечення позову, обґрунтовуючи його представник відповідачки посилається на те, що спірна квартира ніколи не була власністю позивачки ОСОБА_3 - ані на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_6 , ані на час подання позивачкою даного позову до суду, а при постановленні даної ухвали суд повністю знехтував права відповідачки ОСОБА_2 , яка набула право власності на спірну квартиру у законному порядку. Ухвала про забезпечення позову створила дисбаланс у права позивача та відповідача, призвела до надання пріоритету у захисті прав позивача, який на момент подання позову не є власником цього майна, ніколи ним не володів, за позивачем воно ніколи не реєструвалось, правочини, за якими це майно відчужувалось попередніми власниками, чинні та у судовому порядку не скасовані.
Таким чином, доводи представника відповідачки фактично зводяться до її незгоди з постановленою судом ухвалою про забезпечення позову.
Водночас, суд звертає увагу, що незгода сторони з ухвалою про забезпечення позову не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих такою ухвалою.
Нормами цивільного процесуального законодавства передбачено можливість окремого оскарження такої ухвали в апеляційному порядку.
У поданому клопотанні представником відповідачки не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що потреба в забезпеченні позову відпала.
В ході розгляду клопотання судом не встановлено і будь-яких обставин, які б вказували на те, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05.06.2024 у справі №727/3071/23, забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.09.2025 у цивільній справі №758/14859/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 158, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кузьменко Ірини Геннадіївни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 08.12.2025.
СуддяО. О. Ковбасюк