Справа № 758/6716/23
03 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання права особистої приватної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна в натурі
Подільським районним судом м. Києва здійснюється розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання права особистої приватної власності.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року (суддя Рибалка Ю.В.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2024 року цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року справу було прийнято до провадження, ухвалено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.
11.03.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна в натурі.
Ухвалою від 18 квітня 2024 прийнято зустрічний позов об'єднавши його в одне провадження з первісним позовом.
19.11.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову, розглянувши яку, суд дійшов до наступних висновків.
Заява обгрунтована тим, що накладення арешту у даній цивільний справі є необхідним для забезпечення ефективного захисту цивільних прав ОСОБА_1 , оскільки відсутність такого забезпечення може призвести до розпорядження спірною квартирою в незаконний спосіб без відома її як співвласниці, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення зустрічного позову та зробить неефективним захист її прав у обраний нею спосіб, відтак, заявник просить суд накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 699468480000).
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується арештом майна, забороною вчиняти певні дії.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 у справі №757/35350/25-к накладено арешт, зокрема, на чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Також санкціями ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України передбачена конфіскація майна.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відтак, враховуючи що заявник просить суд накласти арешт на майно на яке вже накладено арешт Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 у справі №757/35350/25-к, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, адже за таких обставин не може бути утруднено виконання Рішення суду по цій справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання права особистої приватної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна в натурі - відмовити;
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Гребенюк