Справа № 758/1454/25
22 жовтня 2025 року суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (позивач) до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, спростування недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, спростування недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.02.2025 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, спростування недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 27.08.2025 ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27.02.2025 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі у зв'язку із наступним.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або попаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу, або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її права у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
За ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту юридичної природи обставин справи.
Звертаючись до суду загальної юрисдикції з даним позовом, ОСОБА_1 просив: визнати неправомірною (незаконною) бездіяльність Подільської районної в м. Києві державної адміністрації щодо нездійснення практичних заходів для дружнього врегулювання конфлікту між членами родини; визнати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не ґрунтується на достовірній інформації; відкликати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року; зобов'язати Подільську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити практичні заходи для врегулювання конфлікту між членами родини; відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що предметом спору є визнання незаконною бездіяльності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, спір стосується здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Характер спірних правовідносин між сторонами пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, що мають публічно-правовий характер та відноситься до адміністративного судочинства.
З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов'язків у цих правовідносинах та їх суб'єктний склад, у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Оскільки між сторонами існує публічно-правовий спір, спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, а тому суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України суддя,-
У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, спростування недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М.Блащук