04.12.2025 Справа № 756/15755/18
Справа пр. № 6/756/356/25
ун. № 756/15755/18
04 грудня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" (далі - ТОВ "Капіталресурс") звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 756/15755/18, виданого 03 березня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва на виконання рішення цього суду від 06 грудня 2019 року у справі № 756/15755/18, яким частково задоволено позов АТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто з
ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17 червня
2011 року б/н у сумі 18296,67 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Заява мотивована тим, що ТОВ "Капіталресурс" набуло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 червня 2011 року б/н, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , а тому просило суд замінити стягувача у виконавчому листі № 756/15755/18, виданому 03 березня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва. Також ТОВ "Капіталресурс" просило суд видати дублікат вказаного виконавчого листа.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, заявник про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив суд розглядати справу за відсутності його представника.
Представник стягувача АТ КБ "ПриватБанк" в судове засідання не з'явився, стягувач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності свого представника не подавав.
Боржниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом з'ясовано, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від
06 грудня 2019 року у справі № 756/15755/18 частково задоволено позов АТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 17 червня 2011 року б/н у сумі 18296,67 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року відхилено апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду Оболонським районним судом міста Києва
03 березня 2020 року видано виконавчий лист 756/15755/18 (а. с. 109).
Примусове виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року у справі № 756/15755/18 здійснювалось державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондарем Є.Е. (виконавче провадження № НОМЕР_1). Постановою державного виконавця Бондаря Є.Е. від 28 березня 2023 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавчий лист було повернуто стягувачеві АТ КБ "ПриватБанк" у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а. с. 131).
Ч. 1 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
За приписами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).
22 серпня 2025 року АТ КБ "ПриватБанк" (клієнт) та ТОВ "Капіталресурс" (фактор) укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого клієнт зобов'язався передати (відступити) фактору право грошової вимоги, а фактор - прийняти право грошової вимоги, що належить клієнту, зокрема до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 червня 2011 року № б/н (а. с. 128-130).
За умовами п. 4 договору факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025 права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання відповідного реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору.
Отже, сторони у договорі факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025 обумовили перехід права вимоги підписанням акта приймання-передавання відповідного реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору.
Однак доказів на підтвердження підписання АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Капіталресурс" акта приймання-передавання реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку № 2 до договору факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025 ТОВ "Капіталресурс" суду не надало.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18,
від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі
№ 5026/886/2012).
У постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц Верховний Суд виснував, що відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання сторонами своїх зобов'язань за таким договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні його заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на те, що заявником ТОВ "Капіталресурс" не надано суду доказів на підтвердження підписання АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Капіталресурс" акта приймання-передавання реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку № 2 до договору факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025, ним належним чином не підтверджено перехід права вимоги від кредитора АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Капіталресурс", тобто від первісного до нового кредитора.
З огляду на це суд дійшов висновку про необхідність відмовити ТОВ "Капіталресурс" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. У випадку, якщо суд відмовляє особі, яка вважає себе новим кредитором, у задоволенні заяви про заміну стягувача, підстави для задоволення заяви цієї особи про видачу дубліката виконавчого листа також відсутні, позаяк право на подання цієї заяви має лише стягувач або державний виконавець/приватний виконавець.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК