ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23432/25
провадження № 3/753/8293/25
"02" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП у м. Києві ДПП, за стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення ст. 185 КУпАП,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 року серії ВАД 287600, 03.10.2025 року о 10:38 год. в м. Києві водій ОСОБА_1 будучи адміністративно затриманим, до встановлення особи, намагався проїхати з місця, затискав руку працівникам поліції водійськими дверима, хватався за кермо та сидіння транспортного засобу, хватав за формений одяг, чим чинив злісну непокору та вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Борисевич Д.В. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, захисник Шевченко О.І. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив здійснювати розгляд справи без його участі, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адімнвпливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що органами патрульної поліції ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
У відповідності до положень ст. 185 КУпАП, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
За змістом роз'яснень п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року (з подальшими змінами), злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Тобто слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Аналізуючи законодавство України щодо підстав юридичної відповідальності за певні діяння, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавець не ототожнив діяння, які проявляються у формі непокори та злісної непокори.
За правовою позицією Конституційного Суду України затримання у будь-якому випадку не може бути визнане обґрунтованим, якщо діяння, які інкримінуються затриманому, на час їх вчинення не могли розцінюватися або не визнавалися законом як правопорушення (абзац дев'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010).
Стаття 185 КУпАП встановлює відповідальність лише за пасивну поведінку правопорушника та не охоплює активні дії, пов'язані з вчиненням опору представникам влади.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається яке саме розпорядження чи вимогу гр. ОСОБА_1 не виконав, зокрема чи було воно наполегливим, неодноразово повтореним, законним.
Суд критично оцінює наведені у протоколі обставини вчинення адміністративного правопорушення.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, з метою розгляду справи про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП (10:43:48 хв.).
В подальшому відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне затримання з метою з'ясування його особи (10:44:35 хв.).
З відеозапису вбачається, що фактичне адміністративне затримання ОСОБА_1 розпочалося о 10:50:47 03.10.2025 року. Під час затримання ОСОБА_1 кричав та висловлював невдоволення діями працівників поліції, стверджуючи, що йому завдають фізичного болю. Разом із тим, жодних активних дій щодо працівників поліції, таких як хапання за формений одяг, застосування сили чи висловлювання нецензурної лайки, на відеозаписі не зафіксовано.
Сама лише незгода особи з фактом її адміністративного затримання та висловлене невдоволення окремими діями працівників поліції не може свідчити про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки такі прояви не є злісною непокорою законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції.
Таким чином до матеріалів справи не долучено належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які передбачені ст.185 КУпАП, а саме злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Разом з тим, обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження у справі. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 185, 283-291 КУпАП України, суддя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 08.12.2025 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко