Справа № 727/13892/25
Провадження № 2-а/727/278/25
05 грудня 2025 року
'Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1449 у справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП,
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівці із позовною заявою про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1449 у справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП.
В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що відносно нього 18.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову №1449 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він, будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 24.11.2024 року за електронною повісткою, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв'язку , у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №560.
Разом із тим, він жодної повістки не отримував, докази її належного вручення у відповідача відсутні, а тому вважає, що не був належним чином повідомлений про дату та час виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зв'язку із чим у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначив також, що строк накладення адміністративного стягнення сплив, а тому провадження підлягало закриттю відповідно до ст. 38 та ст. 247 КУпАП. Крім того, на момент складання протоколу його військово-облікові дані були актуальними, обов'язку їх оновлення він не порушував, що свідчить про відсутність у його діях складу інкримінованого правопорушення. До того ж, він неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами про проходження альтернативної служби з огляду на релігійні переконання, що додатково спростовує будь-які твердження про його ухилення від військової служби.
Обгрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 послався на те, що пропустив його з поважних причин, оскільки постанову №1449 у справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП він отримав лише 20.10.2025 року з Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №296-22/15380 від 27.08.2025 року на адвокатський запит №16 від 08.08.2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі без виклику сторін.
19.11.2025 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю, оскільки останній не з'явився 25.11.2024 о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за електронною повісткою №1146509, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та направленої засобами поштового зв'язку, а тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказав також, що, 01.03.2025 року ОСОБА_1 доставлено в приміщення Чернівецького ООЦМ (м. Чернівці), де відносно нього посадовою особою було складено адміністративний протокол №651 . Під час складання цього протоколу ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення та отримав примірник вказаного протоколу під підпис. На розгляд справи 18.03.2025 року ОСОБА_1 не з'явився та в подальшому не цікавився її результатом.
24.11.2025 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на позов, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав, а також вказав, що оскаржувана постанова не містить інформації про те, які саме дані не було своєчасно ним оновлено та не зазначено про неможливість отримання цих даних відповідачем з відповідних державних реєстрів.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 старший солдат ОСОБА_3 склав протокол №651 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним і перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , не з?явився в період з 24.11.2024 р. по 27.11.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог попередньо надісланої йому повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного ресстру призовників. військовозобов?язаних та резервістів, про поважність причин своєї неявки не повідомив. 01.03.2025 р. о 14 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , для складання адміністративного протоколу.
При цьому ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відбудеться о 13:15 год. 18 березня 2025 року в приміщенні Чернівецького РТЦКта СП, м. Чернівці, пл. Театральна, 6, кабінет №24, а також вручено копію вищезазначеного протоколу, про що свідчить підпис у ньому позивача та ним не заперечується.
18 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та прийнято постанову №1449, в якій визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено за його скоєння штраф у розмірі 17 000, 00 грн. На розгляд справи позивач не з'явився.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, звернувшись до суду 31.10.2025 року, ОСОБА_1 пропустив визначений ч.2 ст.286 КАС України,
У відповідності до ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України , якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Строк на оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення становить десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
У той же час в разі пропуску з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідаю одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поряд з цим, Верховний Суд у вказаній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Також, Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулось порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалось за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
При цьому, незнання про порушення своїх прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття «особа повинна дізнатися про порушення своїх прав» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 брав участь при складанні протоколу №651 від 01 березня 2025 року, належним чином був повідомлений про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, не цікавився її розглядом та результатом справи , протилежних обставин ним не доведено.
Відтак, позивач про винесення оскаржуваної постанови повинен був дізнатися 18.03.2025 - у день розгляду справи про адміністративне правопорушення, про день, час та місце розгляду якої він був належним чином повідомлений.
З урахуванням викладеного та положень ст. 289 КУпАП та ст. 286 ч. 2, ст. 120 КАС України строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом щодо оскарження вищевказаної постанови закінчився 27.03.2025 року.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких. При цьому підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку на оскарження, з посиланням на те, що він дізнався про накладення адміністративного стягнення з відповіді відділу державної виконавчої служби, не свідчать про поважність пропуску ним строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, адже строк звернення до суду в даному випадку обраховується з дня ухвалення постанови, а не з дня її вручення. До того ж, як вже зазначалося вище, протокол 01.03.2025 року був складений в його присутності.
Згідно частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску позивачем строків звернення до суду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,121,286,118,122 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1449 у справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП залишити без розгляду .
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя М.Є. Бойко