Справа № 697/490/23
№ пров. 2/697/21/2025
08 грудня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Колісник Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Румини М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та стягнення матеріальних збитків, -
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та стягнення матеріальних збитків.
Позивач та представник позивача в судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача - адвокат Бовшик М.Ю. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В судове засідання, призначене на 08.12.2025 на 10:00 год не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він бере участь як захисник у справі № 697/1164/24, яка призначена на 12:00 год 08.12.2025, що унеможливлює його прибуття в судове засідання на 10:00 год 08.12.2025.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання повторно не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Суд враховує, що провадження у справі відкрито 22.03.2023.
Справа перебувала у провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Власової (Євтушенко) Б.В.
Ухвалою від 22.03.2023 судді Канівського міськрайонного суду Власової Б.В. у справі провадженні призначено підготовче засідання на 26.04.2023.
У зв'язку з відпусткою для догляду за дитиною судді Власової Б.В., та відповідно до рішення зборів суддів Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 16 від 18.10.2024, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024, справу розподілено у провадження судді Колісник Л.О.
Ухвалою від 30.10.2024 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 03.12.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою сторін у судові засідання та поданням неодноразових клопотань про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 26.11.2025 позивач та представник позивача не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. У судове засідання, призначене 08.12.2025 позивач та її представник не з'явилися. Представник позивача надіслав заяву про відкладення розгляду справи, яке призначено на 10:00 год 08.12.2025, оскільки бере участь у розгляду іншої справи, призначеної на цей день на 12:00 год, жодних підтверджуючих документів про неможливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному за часом раніше, представник позивача не надав.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03. 2021 у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18, від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
Нез'явлення в судове засідання позивача та її представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Суд з врахуванням викладеного, враховуючи, що належним чином повідомлені позивач та її представник у призначених судових засіданнях 26.11.2025 та 08.12.2025 участі не приймали, та не надали заяви про розгляд справи без їх участі, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та стягнення матеріальних збитків - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий Л . О . Колісник