Справа № 646/8893/25
Провадження № 2/646/4477/2025
(ЗАОЧНЕ)
03.12.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ «СЕНС БАНК» звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 148517,01 грн, яка складається з: 98081,70 грн - прострочене тіло кредиту, 50435,31 грн - відсотки за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2016 року між сторонами укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630511089, відповідно до якої банк зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені договором. Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання відповідачу грошових коштів, між тим, відповідач вимоги договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість, що і стало підставою для звернення із вказаним позовом, вимоги якого позивач вважає правомірними.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 04.09.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судових засідань, включно з публікацією оголошень на офіційному веб-порталі «Судова влада України», своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Відповідач в межах розгляду справи не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів чи доводів на їх підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що сторони уклали угоду № 630511089, що підтверджується копіями оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту пропозиції на укладення банку угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка», акцепту на укладення договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки, що містять власноручний підпис відповідача.
Відповідно до умов угоди сторонами погоджено: найменування продукту - «Максимум-готівка», мета кредиту - споживчі потреби; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200000 грн; процентна ставка - 26% річних; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК».
23.07.2025 року на адресу відповідача представником АТ «СЕНС БАНК» направлено досудову вимогу про усунення порушень, проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за кредитною карткою вбачається, що заборгованість за кредитним договором станом на 02.07.2025 року становить 148517,01 грн, яка складається з: 98081,70 грн - прострочене тіло кредиту, 50435,31 грн - відсотки за користування кредитом.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та врахувавши положення чинного законодавства, вважає, що кредитний договір було укладено між позивачем та відповідачем на встановлених умовах, які на момент підписання були роз'яснені та зрозумілі відповідачу, про що свідчить його підпис. Як вбачається із наданої до суду виписки по банківському рахунку, відповідач користувався кредитним лімітом та здійснював періодично платежі для погашення заборгованості.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідач отримував кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які було надано банком до суду та не заперечувалося самим відповідачем.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28.08.2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та інших.
Банком на підтвердження боргу надано виписку по рахунку боржника та розрахунок заборгованості, які є первинними документами та підтверджують здійснені по банківському рахунку операції, тому суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог банку в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту.
Що не суперечить правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), згідно якого не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
За правилами статей 526, 610, 611, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання кредиту.
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого утворилася заборгованість.
Частинами першою третьою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Ураховуючи те, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, зокрема випискою по рахунку, що є первинним бухгалтерським документом, суд вважає їх обґрунтованими та доведеними.
Оскільки на момент розгляду справи відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог АТ «СЕНС БАНК» про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 148517,01 грн, яка складається з: 98081,70 грн - прострочене тіло кредиту, 50435,31 грн - відсотки за користування кредитом.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 263, 265, 279, 280, 284, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість у розмірі 148517,01 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: АТ «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Представник позивача: Альховська Ірина Богданівна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, буд. 4, каб. № 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Є. Серпутько