Справа № 645/6010/24
Провадження № 2/638/2170/25
08 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
треті особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Короткий зміст вимог та доводів заявника
Заявник ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Петренко О.М. звернулася до суду із заявою, у якій просить суд установити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є рідним сином ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовна заява мотивована тим, що позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_5 її батькові ОСОБА_6 та членам його родини: дружині ОСОБА_7 та дочці ОСОБА_1 надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною жилою площею 27,55 кв.м., що підтверджується ордером № 3981 від 01.03.1974.
З того часу вона та її батьки проживали в зазначеній квартирі разом. Спільно вели господарство, і до тепер позивачка проживає в цій квартирі.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_7 .
Позивачка, ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.12.1971 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 04.05.1971.
Так, згідно зі свідоцтвом про одруження після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові ОСОБА_8 , дружині ОСОБА_8 . Однак її батько не змінив документи після галуження. Та все життя мав прізвище ОСОБА_9 .
Згідно матеріалів спадкової справи № 63П/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.03.1999 № НОМЕР_5 належала 1/4 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Спадкоємцем ОСОБА_6 є також його дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка прийняла спадщину після померлого чоловіка, осільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не оформила своїх спадкових прав і померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, а саме: 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.03.1999 № НОМЕР_5 .
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, :. й з подружжя, який його пережив, та батьки.
На час відкриття спадщини вона постійно проживала з ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_7 (мати) однією сім'єю, що підтверджується відповідним штампом в моєму паспорті (стор. 11) та довідками ЖЕУ-194 про склад сім'ї від 31.10.1995 та від 19.02.2002.
Таким чином, вона фактично прийняла спадщину, вступила у володіння та управління майном, що належало моїм батькам, оскільки проживаю в квартирі АДРЕСА_2 та в розумінні ч. З ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину на 1/4 батька та 1/4 матері.
У лютому 2024 позивачка звернулася до Четвертої Харківської міської Державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 8 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ). Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували родинний зв'язок між мною та ОСОБА_6 та документи, що підтверджують факт, що померлий ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_7 .
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 у розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, однак не має можливості оформити в установленому, актами цивільного законодавства, порядку спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яким є частина квартири АДРЕСА_2 , просила суд:
- встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 є дочкою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть НОМЕР_7 );
- Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_7 ;
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 із ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 );
Визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на 2/4 частини квартири загальною площею 40,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Аргументи учасників справи
Харківська міська рада подала відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проте, її батьку після одруження присвой- прізвище « ОСОБА_8 », але він не змінив документи після одруження та все життя; мав прізвище « ОСОБА_9 ». Розбіжності у свідоцтві про народження позивачки та свідоцтві про смерть спадкодавця ОСОБА_6 мали наслідком відмову нотаріуса у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 .
Отже, позивачка звернулася до суду із вищезазначеними позовними вимогами з метою захисту її невизнаних прав на спадкове майно після смерті її померлого батька. Необхідність захисту такого права виникла внаслідок наявних розбіжностей у документах щодо прізвища батька. Захист такого права може бути ефективним у разі встановлення факту, що ОСОБА_6 і ОСОБА_10 є однією і тією ж особою.
Також факт постійного проживання однією сім'єю позивача із її батьками на момент їх смерті взагалі ніким не оспорюється. Встановлення такого факту в судовому порядку як не спрямоване на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача, так і не впливає на спадкові права позивача.
З урахуванням вкладеного, вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту її порушених (невизнаних, оспорюваних) прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
У задоволенні позову просить суд відмовити повністю.
Рух справи
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа-Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено без руху.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2024 року позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа-Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, в частині позовних вимог щодо визнання за позивачем, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на 2/4 частини квартири загальною площею 40,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернуто позивачеві.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2024 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення прийнято до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 17 січня 2025 року витребувано з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Біблика, буд. 57, м. Харків, 61089, тел. + 38-057-293-40-74, e-mail: info_4@khm.kh.notary.gov.ua) Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) стосовно ОСОБА_6 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , та, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Витребувано з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Біблика, буд. 57, м. Харків, 61089, тел. + 38-057-293-40-74, e-mail: info_4@khm.kh.notary.gov.ua) належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи ОСОБА_6 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , та, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Копію ухвали для її виконання направлено до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Біблика, буд. 57, м. Харків, 61089, тел. + 38-057-293-40-74, e-mail: info_4@khm.kh.notary.gov.ua).
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 30 червня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено. Викликано в судове засідання наступних свідків:
- ОСОБА_11 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , телефон: НОМЕР_8 ;
- ОСОБА_12 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , телефон: НОМЕР_9 .
Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показання на вимогу суду за статтями 384-385 КК України.
Клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 ).
Надіслано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 ) копію цієї ухвали разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів.
Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення.
Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні
Участь у справі сторін та інших учасників справи
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач - Харківська міська рада у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Завідувач нотаріальної контори подплп заява, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, у поданій заяві зазначила, заперечень проти позовних вимог не має, покладається на розсуд суду (а.с. 92).
Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Подала заяву, в якій остання просить проводити розгляд справи за її відсутності, у поданій заяві зазначила, що проти задоволення вимог заяви не заперечує.
Беручи до уваги обставини того, що відповідач та заінтересовані особи належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання, а також доставлення до електронного кабінету, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності вказаних учасників справи.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала суду, що вона з позивачкою перебуває у добрих дружніх відносинах. Знає її дуже давно, з 1 класу. З 1979 року, може і раніше, вона разом із батьками проживала в зазначеній квартирі однією сім'єю. Їхні будинки були поруч, дружили, ходила часто в гості. ОСОБА_13 , мати та її батько проживали разом. Зазначила, що, коли у школі ОСОБА_13 заповнювала документи, то вказувала свого батька. У період коли її батько хворів вона також ходила робити йому уколи. У день похорон допомогала та була присутньою на похороні.
Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , є пенсіонеркою, сусідкою позивачки, проживає за адресою: АДРЕСА_4 . У судовому засіданні показала суду, що ще з 1974 року, вся сім'я, ОСОБА_1 разом із батьками постійно проживали в квартирі АДРЕСА_2 . Вона знала батьків та їхню дитину - це позивачка.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 її батькові ОСОБА_6 та членам його родини: дружині ОСОБА_7 та дочці ОСОБА_1 надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною жилою площею 27,55 кв.м., що підтверджується ордером № 3981 від 01.03.1974.
З того часу ОСОБА_1 та її батьки проживали в зазначеній квартирі разом. Спільно вели господарство, і до тепер позивачка проживає в цій квартирі.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_7 .
Позивачка, ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.12.1971 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 04.05.1971.
Так, згідно зі свідоцтвом про одруження після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові ОСОБА_8 , дружині ОСОБА_8 . Однак її батько не змінив документи після одруження. Та все життя мав прізвище " ОСОБА_9 ".
Згідно матеріалів спадкової справи № 63П/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.03.1999 № НОМЕР_5 належала 1/4 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Спадкоємцем ОСОБА_6 є також його дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка прийняла спадщину після померлого чоловіка, осільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не оформила своїх спадкових прав і померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, а саме: 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.03.1999 № НОМЕР_5 .
На час відкриття спадщини позивачка постійно проживала із ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_7 (мати) однією сім'єю, що підтверджується відповідним штампом у її паспорті (стор. 11) та довідками ЖЕУ-194 про склад сім'ї від 31.10.1995 та від 19.02.2002.
Таким чином ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, вступила у володіння та управління майном, що належало її батькам, оскільки проживає в квартирі АДРЕСА_2 та в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину на 1/4 батька та 1/4 матері.
У лютому 2024 позивачка звернулася до Четвертої Харківської міської Державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 8 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ).
Разом із тим, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували родинний зв'язок між нею та ОСОБА_6 та документів, що підтверджують факт, що померлий ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_1 у розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, однак не має можливості оформити в установленому, актами цивільного законодавства, порядку спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яким є частина квартири АДРЕСА_2 .
Беручи до уваги наведене вище, надані суду документи дають підстави вважати, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 є дочкою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть НОМЕР_7 ). Та, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_7 ;
Матеріалами справи та показаннями свідків під час судового розгляду підтверджено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 із ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 );
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Окрім того, матеріали справи та надані суду спадкової справи не містять відомостей про те, що інші особи, окрім ОСОБА_1 зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом або за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 8 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ).
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтваними та підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Положеннями ч. 1 ст. 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Правилами ч. 1 ст. 2 ЦПК України унормовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право безперешкодного звернення особи до суду за захистом своїх прав гарантується ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
Встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_7 , та факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 з ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 , має для позивачки юридичне значення, позаяк від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення їх особистих майнових прав, які полягають у можливості оформлення спадщини, і цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право на спадщину у порядку спадкування за законом.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 установлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо » протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Також згідно із Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 26.06.1983 року, зі змінами та доповненнями, п. 4 визначено, що якщо в шестимісячний строк позивач фактично вступив в управління спадковим майном, або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою.
Право власності гарантоване ст. 41 Конституції України і не може бути визнане дійсним чи недійсним, оскільки як суб'єктивне право є можливістю здійснювати або не здійснювати будь-які дії, що прямо не заборонені законом, у даному випадку, володіти, користуватися і розпоряджатися своїм житлом.
Дійшовши такого висновку, суд ураховує висновок Верховного Суду, який у постанові від 03.11.2021, прийнятій по справі №691/1237/20, провадження №61-14225св21 виснував: «Ураховуючи викладене, висновок судів про те, що цивільна правоздатність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 припинилась після їх смерті, тому вимога позивачки про встановлення між останніми, як матір'ю та дочкою, родинних відносин суперечить нормам цивільного права, є безпідставним, оскільки позивачка просила встановити факт родинних відносин між її матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , так як він безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право ОСОБА_1 на спадщину, спірну земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом. Суди не врахували, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов'язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням народження у ОСОБА_2 дочки - ОСОБА_3 , тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав. По суті суди застосували правову позицію Верховного Суду про те, що відносно померлих позовні вимоги не можуть заявлятися, так як померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб'єктності, хоча безпосередньо на неї не послалися. Проте суди не звернули уваги на те, що такий висновок стосується виключно позовного провадження, де заявлені вимоги щодо спору про право. Разом з тим, у цій справі ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту родинних відносин у порядку окремого (безспірного) провадження (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України), у ЦПК України передбачено встановлення юридичного факту (в окремому провадженні і вимога про визнання права на спадщину). Позов, а не заява, ОСОБА_1 подано виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні».
ОСОБА_1 було заявлено також вимогу про визнання права власності в порядку спадкування, ухвалою суду позов в цій частині було повернено позивачці.
Ураховуючи викладені вище обставини та досліджені судом докази, як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд вважає встановленими факти, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 є дочкою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ; померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 ; факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , із ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено квитанцією від 04 вересня 2024 року про сплату судового збору (а. с. 4).
Тому, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3633 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, ст. ст. 1220; 1221; 1268; 1269; 1270 ЦК України суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 .
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , із ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .
відповідач - Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7.
третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900653, адреса місцезнаходження: 61089, м. Харків, вул. Бібліка, 57.
третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , адреса реєстації: АДРЕСА_6 .
Повне судове рішення складено та проголошено 08 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Яковлева