Справа № 537/6703/24
Провадження № 2-з/524/42/25
08.12.2025 р м.Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., ознайомившись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Браташем Юрієм Павловичем, після подання позову до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Браташ Ю.П, після пред'явлення позову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У заяві зазначив, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
На вказаний будинок в межах виконавчого провадження №57808813 накладено арешт, проведено оцінку та реалізовано його шляхом проведення електронних торгів за ціною 711000 гривень. Вказані кошти мають бути сплачені переможцем до 05.12.2025 року.
Представник позивачки зазначає, що відповідач має заборгованість у виконавчому провадженні №57808813 у розмірі 254184,89 грн., а також у виконавчому провадженні №32765770 в розмірі 316358 грн.
Представник позивачки висловлює побоювання, що в разі стягнення заборгованості з відповідача у вказаних виконавчих провадженнях на загальну суму 570542,89 грн. це ускладнить або унеможливить виконання рішення у даній справі щодо стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, сума якої становить 204 925,85 грн.
Представник позивачки просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 у розмірі 140457,11 грн., які становлять різницю між сумою купівлі нерухомого майна та заборгованостями у вказаних виконавчих провадження, які знаходяться на рахунках Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області.
Ознайомившись з поданою заявою та доданими документами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Таким чином, заява підсудна Автозаводському районному суду міста Кременчука, оскільки у провадженні вказаного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
З матеріалів поданої заяви убачається, що відповідач ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області станом на листопад 2025 року заборгованість ОСОБА_2 становить 254184,99 гривень.
Крюківським ВДВС у місті Кременчуці здійснив опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 у ВП №57808813. Зокрема, описано та арештовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною постановою від 13.06.2025 року.
Згідно висновку про вартість майна від 22.08.2025 року, ринкова вартість вказаного нерухомого майна становить 711 000 гривень.
За результатами проведеного 25.11.2025 року електронного аукціону щодо продажу вказаного житлового будинку з господарськими будівлями визначено переможця торгів та ціну продажу - 711 000 грн. Крім того, у протоколі №650652 проведення електронного аукціону (торгів) визначено, що зазначена сума має бути сплачена переможцем до 05.12.2025 року шляхом перерахування на рахунок Крюківського ВДВС у місті Кременчуці.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивачки просить не просто накласти арешт на грошові кошти відповідача, які перебувають у інших осіб, а просить накласти арешт на частину коштів, яка надійде на рахунок державної виконавчої служби в результаті реалізації майна боржника та залишиться після задоволення всіх вимог за виконавчими провадженнями.
Згідно ч.ч.1, 6 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).
Разом з тим, суд зауважує, що день звернення із заявою про забезпечення позову (05.12.2025 року) був днем, коли переможець торгів з реалізації майна боржника мав сплатити ціну продажу.
Наразі невідомо чи провів переможець торгів таку оплату та чи надійшли відповідні кошти на рахунки Крюківського ВДВС у місті Кременчуці.
Крім того, з відкритих даних АСВП убачається, що на примусовому виконанні
Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо боржника ОСОБА_2 перебуває:
-ВП №32765770, де стягувачем є ОСОБА_4 ;
-ВП №57808813, де стягувачем є ОСОБА_1 ;
-ВП №77971011, де стягувачем є ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Однак, суми заборгованості у виконавчих провадженнях №32765770 та №77971011 достеменно невідомі.
При цьому, ст.45 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює черговість розподілу стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Зокрема, у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача.
Однак, відомості про суми можливих витрат виконавчого провадження також невідомі.
Разом з тим, у п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві й перебувають у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові від 6 серпня 2025 року у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25) Верховний Суд зробив висновок про можливість застосування арешту грошових коштів і майна відповідачів у межах суми позову, що не є подвійним або надмірним його забезпеченням, оскільки грошові кошти - частина майна відповідачів, а не окремий вид забезпечення.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Втім, представник позивачки не порушує питання про забезпечення позову шляхом застосування арешту грошових коштів і майна відповідача у межах суми позову.
Натомість представник позивачки просить накласти арешт на суму коштів на рахунках ВДВС, яка на його думку надійшла внаслідок реалізації нерухомого майна відповідача та має залишитися після звернення стягнення в межах виконавчих проваджень.
За умов, коли виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 тривають, відомості про фактичне надходження коштів від реалізації майна боржника відсутні, суми заборгованості у всіх виконавчих провадженнях та витрат виконавчих проваджень достеменно невідомі, а також невідома сума коштів, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами боржника, суд не знаходить підстав для арешту коштів на рахунках Крюківського ВДВС у місті Кременчуці у заявленому розмірі - 140457,11 грн.
Застосування подібного виду забезпечення позову може створити перешкоди для здійснення стягнень у межах наявних виконавчих проваджень.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.30, 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , поданої її представником - адвокатом Браташем Юрієм Павловичем, після подання позову до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Алексашина