Справа № 367/11689/25
Провадження №2/367/6906/2025
Іменем України
08 грудня 2025 року м.Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді Одарюка М.П.
за участі секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ірпені цивільну справу № 367/11689/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу,
В жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу. В обґрунтування позову вказує, що об'єкт газоспоживання - квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу. Споживачем після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на території Київської області з 01.09.2023 року здійснюється фактичне споживання природного газу, що підтверджується відповідною довідкою та відображається в розрахунку боргу, а отже договір є укладеним. На виконання вимог Кодексу ГРМ Оператором ГРМ точці обліку природного газу споживача, яка розташована за адресою: квартира АДРЕСА_1 присвоєно ЕІС-код 56ХМ18F88705720V та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно постанови НКРЕКП № 1944 від 30.12.2022 р. ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (зі змінами згідно постанови НКРЕКП від 31.05.2023 № 980, від 22.06.2023 № 1142, від 28.07.2023 № 1391, від 31.08.2023 № 1598, від 29.09.2023 № 1777, від 29.11.2023 № 2235, від 27.12.2023 № 2526, від 30.01.2024 № 199, від 22.02.2024 № 376) установлено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,49 грн за 1 м куб на місця (без урахування ПДВ), що разом з ПДВ -0,298 грн, становить 1,788 грн. У відповідності до п.6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим , до 20 числа ( включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.09.2023 року по 30.09.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 4 124,28 грн, інфляційні втрати 474.55 грн, 3% річних в розмірі 137.27 грн. 21 жовтня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує, що відповідачем 2.10.2025 року в добровільному порядку сплачено борг за послуги з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 3.09.2025 року в сумі 4 12428 грн, атому просить суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача 3% річних у сумі 137,27 грн та інфляційні втрати у сумі 474,55 грн та стягнути витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 повернулися на адресу суду з відміткою «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Легкою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 406 ( а.с.15-18).
ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» з особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я ОСОБА_1 ( а.с. 19).
Відповідач не звертався до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами із розподілу природного газу, про що свідчить його споживання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають.
З наданого представником позивача розрахунку встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за послуги розподілу природного газу за період з 01.09.2023 по 30.09.2025 року становить 4 124,28 грн ( а.с.25).
Як вбачається із наведеного у позовній заяві розрахунку штрафних санкцій, до вищевказаної суми заборгованості за період з 01.01.2024 по 02.10.2025 року боржнику нараховано 3% річних у сумі 137,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 474,55 грн ( а.с.3-5).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року по справі №367/4076/25 у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу було відмовлено.
01 листопада 2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 № 329-VIII(далі - Закон), яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.
Відповідно до п.п.33 п.1ст. 1 Закону, ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.
Згідно п.п.35 п.1ст.1 Закону, розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
За приписами п.п.17 п.1 ст.1 Закону оператор газорозподільної системи це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). У відповідності до п.2 ст.37 Закону оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.
31 серпня 2023 року НКРЕКП, прийнято постанову №1594 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України». Офіційний текст постанови розміщений на інформаційному ресурсі https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zupinennya-diyi-licenziyi-z-rozpodilu-prirodnogo-gazu-vidanoyi-kiyivoblgaz.
Також, постановою НКРЕКП від 31 серпня 2023 року №1596 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якими до території де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України» додано територію Київської області, яка обслуговується Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (п.8 Додатку). Постанова набрала чинності 01 вересня 2023 року.
Ha виконання постанови НКРЕКП 01 вересня 2023 року на офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» розміщено інформацію щодо зміни місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу AT «Київоблгаз».
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494.
Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. У відповідності до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за №1384/27829, є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п.1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.
Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст.633,634,641та642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 1.3 Договору визначено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь - яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви - приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п.2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.
Згідно положень пунктів 6.1 розділу VI Договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замолену потужність, з урахуванням Кодексу газорозподільних систем.
Тариф встановлений згідно п.6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2. Договору).
Згідно пп.1 п.7.4 Договору Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.
Відповідно до п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Згідно п.8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно дост.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідност.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Крім того, згідно ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно положень ст.ст.12,13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідност.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.09.2023 по 30.09.2025 року у розмірі 4 124,28 грн., яку останній сплатив 20 жовтня 2025 року після предявлення позову до суду, та нараховані за період з 01.01.2024 року по 02.10.2025 року 3% річних у сумі 137,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 474,55 грн, які суд стягує з відповідача на користь позивача, задовольняючи позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями141, 247, 258- 259,263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу - задовольнити.
Стягнути в ОСОБА_1 на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 3% річних в розмірі 137 (сто тридцять сім) гривень 27 копійок за період з 01.01.2024 по 02.10.2025, інфляційні втрати в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 55 копійок за період з 01.01.2024 по 02.10.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» витрати по сплаті судового збору по 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» код ЄДРПОУ 44907200, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя М.П. Одарюк