Справа № 366/3564/25
Провадження № 3/366/2104/25
Іменем України
10 листопада 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
06.11.2025 до Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол та матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В. Розгляд справи призначено на 10.11.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS повідомлення. Суд зауважує, що останньому достовірно було відомо про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення про, що свідчить його підпис в протоколі.
В матеріалах справи також наявна заява останнього про повідомлення його про дату, часу та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS повідомлення. У випадку неявки в судове засідання - розглядати справу за його відсутності.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
В судовому засіданні дослідженні наступні докази: протокол про військове адміністративне правопорушення серії КИ/І № 284 від 13.10.2025, рапорт бойового медика 1-го БВ 1-ї роти, військовий квиток серії НОМЕР_1 , демографічні дані на правопорушника, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , роздруківка тесту на алкоголь, проведеного приладом № 00286, тест № 1600, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2023 № 193.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ/І № 284 від 13.10.2025, складеного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим лейтенантом ОСОБА_4 : 12.10.2025 близько 19 год. 00 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини, солдат ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушена координація рухів).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (тест № 1600 від 12.10.2025) у солдата ОСОБА_1 зафіксовано: проба позитивна 2,21 ‰ (проміле).
Таким чином, вищезазначений військовослужбовець виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у випадку, якщо дані дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та, який діє на території України і по даний час.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , а отже, в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Згідно з ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, а саме соціальний аспект кваліфікації військових адміністративних правопорушень, суспільну небезпеку і шкоду від вчинення військовослужбовцями адміністративно-карних дій, завдання шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Збройним Силам України, його особу, ступінь вини, майновий стан, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень, до правопорушника за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору, а тому з нього слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вбачається, що у 2025 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).
Керуючись ст. 24, 27, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, ст. 283-285, 294 КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , військовий квиток серії НОМЕР_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок)
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача(ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , військовий квиток серії НОМЕР_1 ) в дохід Держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень, шістдесят копійок)
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Віталій МОВЧАН