465/6471/21
2-п/465/48/25
Іменем України
25.11.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
представника відповідача Приймака В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Приймака Володимира Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у загальному розмірі 114 782 грн. 50 коп., яка включає: тіло кредиту - 49 212 грн. 77 коп., прострочене тіло кредиту - 57 289 грн. 48 коп., відсотки за кредитом - 393 грн. 66 коп., неустойку - 7 886 грн. 59 коп. Цим же рішенням стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2270 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.
24.09.2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Приймаком В.О. подано до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 14.09.2023 року. Зазначає, що відповідачу не було відомо про судовий спір за його участі, оскільки він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором оренди від 04.02.2020 року. Водночас, як вбачається із матеріалів справи №465/6471/21, вся судова кореспонденція, яка направлялась відповідачу, була повернута назад на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, оскільки відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_2 . А тому, відповідач не отримував ні позовної заяви з додатками до неї, ні копії заочного судового рішення. З урахуванням наведеного причиною неподання відзиву на позовну заяву є те, що про спір відповідачу стало відомо лише в серпні 2025 року, у зв'язку із цим він не зміг в повному обсязі захистити свої права, надати суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог АТ «Сенс Банк». Отже, вбачається, що відповідач не з'явився в судове засідання, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки йому не було відомо про судову справу №465/6471/21 за позовом АТ «Сенс Банк».
З огляду на дату отримання стороною відповідача повного заочного рішення суду (15.09.2025 року) та з урахуванням дати подання цієї заяви представник відповідача вважає, що є всі передбаченні законодавством підстави для поновлення пропущеного строку подання заяви про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року у справі №465/6471/21.
По суті незгоди із заочним рішенням представник відповідача зазначає, що позивачем неправильно визначена сума заборгованості за кредитним договором від 27.06.2019 року, яка в дійсності повинна становити 106895, 91 грн. замість неправомірно нарахованих та стягнутих судовим рішенням 114782, 50 грн. Так, як стверджується у поданій заяві, позивачем не було взято до уваги пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID 19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Крім цього, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який введений в дію Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року. Воєнний стан неодноразово було продовжено та такий триває на даний час.
Водночас відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Як стверджує представник відповідача, з наведеного вбачається, що позивачем неправомірно було включено до загального розміру заборгованості відповідача неустойку у розмірі 7 886, 59 грн., відтак, судовим рішенням було стягнуто значно більшу суму боргу за кредитним договором, ніж це було передбачено чинним законодавством, що однозначно порушує законні права та інтереси відповідача ОСОБА_1 .
Таким чином, у зв'язку із неналежно здійсненим повідомленням відповідача про час, день та місце судового засідання, як стверджує сторона відповідача, було порушено основні принципи цивільного судочинства, а саме: змагальність сторін, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення. Оскільки позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 7 886, 59 грн. є незаконні та безпідставні, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на вимоги п.п. 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. А тому, представник відповідача просить поновити строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, відповідне заочне рішення скасувати і призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 14.10.2025 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив вимоги заяви задоволити, надав пояснення, аналогічні викладеним в останній.
Представник АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.
За змістом ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення та наявні матеріали справи, а також заслухавши доводи представника відповідача, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у загальному розмірі 114 782 грн. 50 коп., яка включає: тіло кредиту - 49 212 грн. 77 коп., прострочене тіло кредиту - 57 289 грн. 48 коп., відсотки за кредитом - 393 грн. 66 коп., неустойку - 7 886 грн. 59 коп. Цим же рішенням стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2270 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи 15.09.2025 року, що підтверджується відповідно розпискою.
Суд також бере до уваги той факт, що 04.02.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Як зазначає відповідач, за вказаною адресою він постійно проживає, відтак, кореспонденцію, яка направлялася йому за адресою: АДРЕСА_2 , не отримував.
Згідно із ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на викладене, суд вбачає достатні підстави для поновлення представнику відповідача ОСОБА_1 строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року.
Також суд враховує, що, виходячи зі змісту статті 280 ЦПК України, законом визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» (стаття 281 ЦПК України).
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина перша статті 284 ЦПК України).
Частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), забезпечуючи єдність судової практики, зробив такі правові висновки. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). ЄСПЛ зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.8 ЦПК України). У ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення в суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України). Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що в ній відсутні докази вручення відповідачу ОСОБА_1 поштових відправлень. Скеровані на його адресу судові повістки повернуті до суду з відміткою потової установи «адресат відсутній за вказаною адресою». Також заочне рішення суду, про перегляд якого просить представник відповідача, стороною відповідача не отримувалося, що є достатньою підставою для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, розгляд справи у суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд вважає, що посилання представника відповідача на ті обставини, які викладені в заяві про перегляд заочного рішення, зокрема нарахування позивачем неустойки в період дії карантину, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а неявка сторони відповідача в судове засідання зумовлена неотриманням судової повістки відповідачем, тому заява представника відповідача підлягає задоволенню, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення - поновленню, заочне рішення - скасуванню.
Після скасування заочного рішення з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин розгляд даної справи слід проводити у порядку загального позовного провадження.
Беручи до уваги усе вищевикладене та керуючись ст.ст.284, 285, 286, 288 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Приймаку Володимиру Олександровичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Приймака Володимира Олександровича про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 14.09.2023 року у цивільній справі №465/6471/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження
Призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 14.00 год. 26.01.2026 року в приміщенні Франківського районного суду м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69.
Встановити відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов'язаний надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів. У строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов до позивача. Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Установити позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою п'ятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов'язаний її копію надіслати відповідачу.
Встановити відповідачу строк п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене статтею 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою п'ятою ст. 178 ЦПК України. Копію заперечення і доданих до нього документів одночасно з поданням його суду відповідач повинен надіслати позивачу.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 01.12.2025 року.
Суддя Величко О.В.