Справа №303/9535/25
2-з/303/20/25
про забезпечення позову
05 грудня 2025 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкір Ю.Ю. розглянувши заяву представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гринихи Тетяни Юріївни про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гриниха Т.Ю. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заява мотивована тим, що АТ КБ «ПриватБанк» має намір звернутися до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.
17.01.2006 року ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №МКН0GK00001466 отримала кредит у розмірі 159 860 грн., на купівлю житла у розмірі 132 500 грн., а також на оплату страхових платежів 27 360 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних, з кінцевим терміном повернення 16.01.2026 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.01.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: буд. АДРЕСА_1 .
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, 07.11.2016 року банк скористався позасудовим способом захисту шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
У зв'язку з набуттям ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на предмет іпотеки, іпотека нерухомого майна була припинена відповідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку».
10.11.2023 року АТ КБ «ПриватБанк», на підставі договору купівлі-продажу, відчужило вищезазначений житловий будинок ОСОБА_2 .
В грудні місяці 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2024 року позовні вимоги позивача ОСОБА_1 були задоволені частково, скасовано рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Парамонова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32245342 від 07.11.2016 року про реєстрацію права власності на вищезазначене домоволодіння та витребувано його від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09.09.2025 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2024 року залишено без змін.
Таким чином, сторони повернулися у первісний стан, ОСОБА_1 стала власником домоволодіння та відповідно іпотекодавцем, домоволодіння стало предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 17.01.2006 року.
Однак, записи про обтяження та іпотеку у державних реєстрах не було відновлено, а отже ОСОБА_1 може безперешкодно відчужувати даний об'єкт нерухомості і тому є підстави для забезпечення позову з метою не допустити відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду.
ВП ВС у постанові від 15.06.2021 року у справі №922/2416/17, провадження №12-44гс20 зазначила, що запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя. У випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишається чинною, належним способом захисту є звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
У свою чергу, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що іпотека залишається чинною, оскільки основне зобов'язання не виконане, а відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про чинну іпотеку порушує права позивача, як іпотеко держателя, оскільки перешкоджає зверненню стягнення на іпотечне майно, а тому вимушений звертатися до суду із позовом про визнання права іпотекодерждателя стосовно цього майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову поданої до подання позовної заяви до суду з доданими до неї документами, суд приходить висновку, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п.3, 4, 7 ч.1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку зі вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обранням належного заходу забезпечення позову, передбаченого процесуальним законом, дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, що не є учасниками справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гриниха Т.Ю. просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачеві ОСОБА_1 , яка буде мати можливість його відчужити без виконання належним чином взятого на себе основного зобов'язання.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст.149 ЦПК.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, беручи до уваги предмет та розмір позовних вимог, які представник позивача має намір заявити до суду і вид забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов'язані, співмірними, між сторонами дійсно виник спір, а також існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
У свою чергу, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гринихи Тетяни Юріївни про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_2 , та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо на нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 253,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1077385221227, із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону.
Копію ухвали надіслати до Мукачівського відділу Державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання, а іншим особам, для відома.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Сторони у справі:
Стягувач: АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ: 14360570).
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Ю.Ю. Куцкір