Справа № 554/15306/25 Номер провадження 11-сс/814/872/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання представника заявника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , у інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 23 жовтня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що наведена в скарзі вимога не входить до вичерпного переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбаченого ч.1 ст.303 КПК України. Водночас слідчим суддею зазначено, що адвокат ОСОБА_6 , у інтересах ОСОБА_7 , повинна звертатися до суду з клопотанням (поданням), пов'язаним із виконанням судового рішення у справі №554/4308/25, провадження №1-кс/554/4745/2025.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , у інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 23 жовтня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що: раніше ОСОБА_7 звертався із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, яка була направлена на електронну пошту ДБР, і станом на 17 березня 2025 року жодних відомостей від ДБР не надійшло, на адвокатський запит №902 від 17 лютого 2025 року не надано відповідь, витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань і запитуваних постанов не видано, та за ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава у справі №554/4308/25, провадження №1-кс/554/4745/2025 слідчим суддею було зобов'язано уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава розглянути заяву ОСОБА_7 , але у відповідь ДБР надало лист, яким на адвокатський запит повідомлено, що відсутні матеріли справи, а тому досудове розслідування не розпочате; проте й після повторного надсилання заяви та матеріалів уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Полтава не внесено відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не розпочато досудове розслідування, чим порушуються розумні строки; до скарги були подані докази повторного звернення із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, що є доказом об'єктивної причини звернення до слідчого судді зі скаргою про недотримання положень ст.214 КПК України; звернення до суду першої інстанції з клопотанням для виконання судового рішення у справі №554/4308/25, провадження №1-кс/554/4745/2025 позбавлене підстав, оскільки ОСОБА_7 і його представнику відома позиція ДБР та вже повторно, відповідно до відповіді ДБР, подана нова заява; скарга апелянта до слідчого судді відповідала вимогам КПК України, була подана в порядку ч.1 ст.303 КПК України й містила наведення бездіяльності уповноваженої особи, що підлягає оскарженню до слідчого судді.
Прокурор і ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату, час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від них не надходило.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку адвоката на підтримку апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга, як наслідок, не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до ДБР із заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 15 березня 2025 року, в якій просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення членами військово-лікарської комісії та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 службового підроблення і перевищення службових повноважень (а.п.27-34).
Затим представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава зі скаргою на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ст.ст.336, 426-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною вище заявою ОСОБА_7 від 15 березня 2025 року.
31 березня 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Полтава розглянуто по суті зазначену вище скаргу й постановлено ухвалу, за якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , у інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб ТУ ДБР у м. Полтава, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15 березня 2025 року, задоволено частково, зобов'язано уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава розглянути заяву ОСОБА_7 від 15 березня 2025 року про кримінальні правопорушення, про що повідомити заявника, відмовлено в задоволенні інших вимог скарги (а.п.25-26). Ця ухвала слідчого судді набрала законної сили, в апеляційному порядку, в тому числі ОСОБА_7 чи його представником не оскаржувалась.
Затим адвокат ОСОБА_6 звернулась до ТУ ДБР у м. Полтава з адвокатським запитом №1101 від 18 вересня 2025 року, до якого долучила вказану вище заяву ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень (здійснення членами військово-лікарської комісії та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 службового підроблення та перевищення службових повноважень) від 15 березня 2025 року, повторно направивши її органу досудового розслідування. В адвокатському запиті, зокрема, просила внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за цією заявою, розпочати досудове розслідування, надати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, залучити ОСОБА_7 як потерпілого та адвоката ОСОБА_6 як представника потерпілого.
22 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_6 повторно звернулась зі скаргою до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава, в якій просила зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення членами військово-лікарської комісії та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень за ознаками ст.366 КК України (службового підроблення) та ст.426-1 КК України (перевищення службових повноважень) за названою вище заявою ОСОБА_7 і розпочати досудове розслідування. Зі змісту скарги й долучених до неї матеріалів убачається, що адвокат посилалась на те, що вона поштою направила до ТУ ДБР у м. Полтава зазначений вище адвокатський запит із долученою ло нього наведеною вище заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень від 15 березня 2025 року, але органом досудового розслідування було допущено бездіяльність, оскільки не надано відповіді, не вжито заходів за цими процесуальними документами й не виконано вимоги ст.214 КПК України (а.п.1-35).
Слідчим суддею відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 (а.п.36-37).
Надаючи оцінку наведеним вище обставинам, колегія суддів ураховує те, що відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
За нормативним визначенням заява/повідомлення про кримінальне правопорушення - це документ, який подається особою до правоохоронного органу з метою повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, адвокатський запит і заява/повідомлення про кримінальне правопорушення є відмінними між собою документами, насамперед за їх призначенням (адвокатський запит спрямований на отримання інформації, копій документів, а заява/повідомлення про кримінальне правопорушення - на повідомлення інформації). Тому адвокатський запит не може підміняти собою заяву/повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто долучення адвокатом ОСОБА_6 до направленого адвокатського запиту раніше вже поданої заяви ОСОБА_7 про кримінальні правопорушення не є новим зверненням із новою заявою/повідомленням про кримінальні правопорушення.
Зміст скарги й доданих до неї матеріалів підтверджує те, що представник заявника, повторно звертаючись зі скаргою до слідчого судді, насправді оскаржувала відсутність реагування з боку уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава на її адвокатський запит із долученою раніше поданою ОСОБА_7 заявою про кримінальні правопорушення від 15 березня 2025 року, що не належить до бездіяльності, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку ч.1 ст.303 КПК України, та оскаржувала бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення членами військово-лікарської комісії та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень за названою вище заявою ОСОБА_7 від 15 березня 2025 року. Однак скарга на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення членами військово-лікарської комісії та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень за вказаною вище заявою ОСОБА_7 від 15 березня 2025 року вже була предметом розгляду слідчого судді, за результатами розгляду якої наявне судове рішення слідчого судді, що набрало законної сили та не оскаржувалось в апеляційному порядку, в тому числі ОСОБА_7 чи його представником. Тому скарга адвоката ОСОБА_6 на аналогічний вид бездіяльності за тією ж самою заявою про кримінальні правопорушення не підлягає розгляду слідчим суддею вдруге, оскільки положеннями КПК України не передбачено можливості багаторазового оскарження до слідчого судді особою бездіяльності, яка вже була предметом розгляду слідчого судді за скаргою цієї особи та за результатами розгляду якої постановлено судове рішення, що набрало законної сили.
Між тим, протилежний підхід призвів би до порушення принципу правової визначеності як елементу засади верховенства права та міг би призвести до сутуації, коли за результатами розгляду аналогічних за змістом скарг були би наявні два відмінні за змістом судові рішення.
У справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Також колегія суддів наголошує, що адвокатом оспорюється невиконання попередньої ухвали слідчого судді. Разом з тим, оскарження дій, бездіяльності уповноваженої особи органу досудового розслідування щодо невиконання чи неналежного виконання ухвали слідчого судді, постановленої за результатами вже здійсненого розгляду скарги на бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування, приписами КПК України не передбачено. КПК України не регламентовано судового контролю з боку слідчого судді за діями уповноваженої особи по виконанню судового рішення і приписи кримінального процесуального закону не наділяють слідчого суддю повноваженнями на постановлення судового рішення про зобов'язання органу досудового розслідування виконати інше судове рішення іншого слідчого судді.
Порядок виконання судових рішень передбачений розділом VIII КПК України, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч.2 ст.534 КПК України). Законодавство України визначає механізми виконання судового рішення (розділ VIII КПК України), а також передбачає відповідальність за його невиконання (ст.382 КК України).
За таких обставин, як наслідок, рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою за своєю суттю є правильним, а тому колегія суддів не вбачає належних і виправданих, а, отже, і достатніх підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Ураховуючи викладене вище, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , у інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 23 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4