Справа №367/8237/23
2-о/760/229/25
08 грудня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення фактів родинних відносин, спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків, -
Позивач звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом та просила:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
-встановити факт ведення спільного господарства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-встановити факт наявності взаємних прав та обов?язків, як членів сім?ї, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.05.2022 № 823 повідомлено ОСОБА_2 , що її син, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-номер обслуги парашутно-десантної роти в/ч НОМЕР_1 , призваний 25.02.2022 під час мобілізації, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу с. Новоселівка Донецької області.
ОСОБА_1 є рідною сестрою загиблого ОСОБА_4 .
Позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.03.2022 №168, додавши необхідний пакет документів. Заяву отримано 05 серпня 2022 року.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не надав позивачу відповіді на подану заяву.
Листом від 22.08.2022 № 1384/с ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що позивач не є особою, на яку поширюється дія статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.03.2022 № 168, а також його бездіяльність у частині ненаправлення документів до Міністерства оборони України, позивачка звернулася до суду з відповідним позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №280/432/23 позов задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо відмови у складанні та направленні висновку з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, та зобов'язано у 15-денний строк після набрання рішенням законної сили направити зазначені документи до МОУ.
На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_7 направив пакет документів позивачки до Міністерства оборони України.
За результатами їх розгляду комісією МОУ складено витяг з протоколу засідання від 30.06.2023 № 11/д.
Відповідно до п. 33 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 30.06.2023 № 11/д, за поданими документами неможливо встановити, чи є позивач сестрою загиблого ОСОБА_4 , через розбіжності у прізвищах. Також заначило, що відсутні дані про спільне проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав і обов'язків між ними.
Без документів, що підтверджують факт родинних відносин, спільного проживання та ведення господарства, або документів, що засвідчують перебування позивачки на утриманні загиблого, комісія не змогла встановити її право на отримання частки одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168.
У зв'язку з цим, документи позивачки були повернуті на доопрацювання, що й стало підставою її звернення до суду із заявою про встановлення фактів, які мають юридичне значення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області 24.10.2023 матеріали позовної заяви направлено до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.
09.01.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2024 відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 .
03.04.2024 від представника позивача - адвоката Марченко М.М. надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 11.01.2024.
11.04.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 направлено до Київського апеляційного суду.
20.06.2024 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2024 залишено без змін.
04.07.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 повернулась до Солом'янського районного суду м. Києва після закінчення апеляційного провадження.
08.07.2024 від представника позивача - адвоката Марченко М.М. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20.06.2024 та на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2024.
09.10.2024 постановою Касаційного цивільного суду задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову Київського апеляційного суду від 20.06.2024 та ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2024, а справу направлено на розгляд суду першої інстанції.
24.10.2024 після касаційного розгляду матеріали позовної заяви ОСОБА_1 повернулась до Солом'янського районного суду м. Києва.
05.11.2024 справу передано до раніше визначеному складу суду.
06.11.2024 відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.
11.12.2024 від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти задоволення позову, оскільки за результатами розгляду документів комісією Міністерства оборони України (протокол від 30.06.2023 №11/д) встановлено, що неможливо підтвердити родинні відносини між ОСОБА_1 та загиблим ОСОБА_4 , а також факт їх спільного проживання чи ведення спільного господарства. У зв'язку з цим документи заявниці було повернуто на доопрацювання. Повторно доопрацьовані документи до Міністерства оборони не надходили, тому рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги не приймалося. Крім того, у даній справі позивач не навела жодних обґрунтованих підстав для пред'явлення позову саме до Міністерства оборони України як належного відповідача. Звертає увагу, що позивачка мала можливість отримати необхідний документ у позасудовому порядку, а саме: шляхом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану з відповідним проханням, але як слідує із заяви, цього не зробила та не надала доказів того, що зверталася до органів державної реєстрації актів цивільного стану для встановлення певного юридичного факту.
Враховуючи наведене просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
31.01.2025 представника позивача - адвоката Марченко М.М. надійшло клопотання про залучення співвідповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , тобто батьків позивача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Марченко М.М. про залучення співвідповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
12.02.2025 від представника позивача - адвоката Марченко М.М. на вимогу ухвали суду від 04.02.2025 надійшла позовна заява у новій редакції.
01.04.2025 представника позивача - адвоката Марченко М.М. надійшло клопотання про заміну первинного відповідача належним відповідачем шляхом визнання Міністерства оборони України неналежним відповідачем та виключення його з кола відповідачів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у задоволенні клопотання представника позивача відмовлено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились. Про час та дату судового розгляду повідомлялись завчасно та належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставили.
Відповідачі у судове засідання не з'явився. Про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 12 травня 2022 року листом ІНФОРМАЦІЯ_10 № 823 ОСОБА_2 повідомлено про те, що її син - солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , стрілець-номер обслуги парашутно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , призваний 25 лютого 2022 року під час мобілізації, - загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу села Новоселівка Донецької області.
Відповідно до витягу з протоколу комісії МОУ за № 194 від 22.09.2022 вбачається, що одноразову грошову допомогу внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 призначено його матері ОСОБА_2 у розмірі частини 15 000 000,00 грн, тобто у сумі 7 500 000,00 грн, а інша частина належить до виплати батьку - ОСОБА_3 , який із заявою про призначення одноразової грошової допомоги не звертався.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 є рідною сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
05 серпня 2022 року позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, додавши до заяви необхідний пакет документів.
Листом від 22 серпня 2022 року № 1384/с ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив позивача, що вона не є особою, на яку поширюється дія статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтями 16-1 та 16-2 даного Закону та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено коло осіб та розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця.
Відповідно до п.4 ст.16-1 Закону ( в редакції на момент смерті військовослужбовця ) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Наказом Міністерства оборони України №45 від 25 січня 2023 року затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.03.2022 № 168, а також його бездіяльність у частині ненаправлення документів до Міністерства оборони України, позивачка звернулася до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 280/432/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо відмови у складанні та направленні до Міністерства оборони України висновку з документами Позивачки для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, та зобов'язано у 15-денний строк після набрання рішенням законної сили направити зазначені документи до Міністерства оборони України.
На виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_7 направив до Міністерства оборони України пакет документів позивача.
З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України №11/д від 30.06.2023 вбачається, що за поданими документами неможливо встановити, чи є позивачка сестрою загиблого ОСОБА_4 , оскільки наявні розбіжності в прізвищах позивачки та військовослужбовця ОСОБА_4 . Крім цього, невідомо, чи проживала позивачка разом із загиблим, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов?язки.
За вказаних вище обставин, позивач звернулася до суду з даним позовом для встановлення певних юридичних фактів з метою поновлення своїх прав та охоронюваним законом інтересу.
Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно від 26.07.2022 серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 в сім?ї ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , актовий запис № 349.
Зі свідоцтва про народження виданого повторно від 24.05.2022 серія НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в сім?ї ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , актовий запис №1932.
Відповідно до експертного висновку виданим Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України від 27 грудня 2022 року за № 056/113-d встановлено, що українські записи прізвища ОСОБА_7 / ОСОБА_7 (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_4 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_6 ) і ОСОБА_8 / ОСОБА_8 (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_1 , батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України від 05 липня 2023 року за № 056/936-п встановлено, що українські записи прізвища ОСОБА_7 / ОСОБА_7 (сповіщення сім?ї загиблого, записи ОСОБА_4 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_6 ; свідоцтво про розірвання шлюбу, запис ОСОБА_6 ) і ОСОБА_9 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_2 , свідоцтво про розірвання шлюбу, запис ОСОБА_10 , посвідчення члена сім?ї військовослужбовця, запис ОСОБА_2 ) та російські записи ОСОБА_4/ОСОБА_1 ( паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_11 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Виходячи з вищевказаних даних та аналізуючи матеріли справи, суд вважає за можливе встановити наявність родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тобто, що вони є рідними братом та сестрою.
За вказаних вище обставин, суд вважає, що позов в цій частині підлягає зажоволенню.
Крім того, в своїй позовній заяві, ОСОБА_1 просить встановити факт спільного проживання, факт ведення спільного господарства, факт наявності взаємних прав та обов'язків як членів сім'ї між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як убачається з матеріалів поданого позову, вказаний факт позивачу необхідно встановити з метою подальшого захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересу, визначених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, з метою отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі її рідного брата ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Встановлення факту проживання осіб однією сім'єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання за однією адресою, збереження особами у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи / служби тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання.
Спільний побут, у свою чергу, передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування один про одного / надання взаємної допомоги тощо.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено наявності спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ведення ними спільного господарства та виникнення взаємних прав і обов'язків як членів сім'ї, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження даних обставин.
Крім того, відповідних доказів позивачем не надано і в ході розгляду справи по суті.
У той же час, рішення суду не може грунтуватися на припущеннях та без належного обгрунтування та доведення відповідними засобами доказування, що визначені вимогами ст. 76 ЦПК України.
За вказаних вище обставин, суд вважає, що позов в цій частині заявлених вимог задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданого позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-12, 76-78, 81, 223, 234, 259, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків, задовольнити частково.
Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний ткст рішення складено 08.12.2025.
Суддя: О.М. Букіна