Справа №755/14724/24
2-а/760/992/25
08 грудня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі -Черчукан В.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У серпні 2024 року позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови, серії ЕНА № 2894925 від 23.08.20244 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивує тим що, відповідно до протоколу, 23.08.2024 о 10 год. 59 хв. в місті Києві на площі Дарницька (Ленінградська) 2/1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила рух прямо з крайньої правої смуги з проспекту Каденюка в бік проспекту Соборності на перехресті відповідних доріг та проспекту Миру, чим не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 (рух праворуч) та порушила вимоги п. 8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки вона не здійснювала рух прямо з крайньої правої смуги на проспекті Каденюка у напрямку проспекту Соборності. Зазначає що, завчасно увімкнула покажчик повороту та рухалася відповідно до інформаційно-вказівних дорожніх знаків та вимог п. 8.5.1 ПДР України.
Звертаю увагу суду, що сам опис адміністративного правопорушення не є належним доказом, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджує факту порушення, оскільки за своєю природою є лише рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню і не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, позивач прсить позов задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва суду від 02.09.2024 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за підсудністю передано до Солом'янського районного суду м. Києва.
27.01.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 28.01.2025. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 28.01.2025 та копію позовної заяви із додатками.
04.04.2025 року представник відповідача подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, вважаючи позовні вимоги такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач зазначає, що твердження Позивача про відсутність доказів порушення є безпідставними. Посилаючись на ст. 252 КУпАП, він вказує, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи на підставі всебічного та об'єктивного дослідження обставин.
За твердженням відповідача, під час несення служби він особисто спостерігав, як 23.08.2024 о 10:59 позивач здійснила рух прямо з крайньої правої смуги з проспекту Каденюка у бік проспекту Соборності, чим не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16. Після фіксації порушення транспортний засіб було зупинено, позивачу роз'яснено суть порушення та повідомлено про розгляд справи.
Відповідач вказує, що постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено відповідно до закону, а її копію позивач отримала під підпис.
На думку відповідача, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності він діяв у межах повноважень та з дотриманням процедури КУпАП, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2024 року о 10 год. 59 хв. в місті Києві на площі Дарницька (Ленінградська) 2/1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила рух прямо з крайньої правої смуги з проспекту Каденюка в бік проспекту Соборності на перехресті відповідних доріг та проспекту Миру, чим не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 (рух праворуч) та порушила вимоги п. 8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Дослідивши складену постанову серії ЕНА № 2894925 від 23.08.2024 та матеріали справи, суд не знайшов підтверджень вини позивача.
Так, у матеріалах справи відсутні пояснення свідків порушення ОСОБА_1 ПДР, а також фото чи відео фіксація, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема того, що 23.08.2024 вона не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 (рух праворуч) та порушила вимоги п. 8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останньої до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2894925 від 23.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень підлягає скасуванню.
Враховуючи наведе вище, позов останньої підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений Позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.122 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2894925 від 23.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень - скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , , ІПН: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 08.12.2025.
Суддя О.М. Букіна