Справа №760/26936/24
2-а/760/780/25
08 грудня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі -Черчукан В.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3247592, -
У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з проханням визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3247592 від 12.10.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2024 інспектором 1 взводу 7 роти 1 батальону УПП в м. Києві лейтенантом поліції Коргун Владиславом Святославовичем, винесено постанову серії ЕНА № 3247592 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 , 12.10.2024 о 10 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач вважає, що відповідачем було порушено встановлений законом процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема: йому не було роз'яснено його права та обов'язки, не досліджено докази по справі, таким чином, інспектором було порушено його право на повний та об'єктивний розгляд справи.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.10.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення викликом сторін.
04.12.2024 від представника відповідача Дідковської Д. надійшов відзив на позовну заяву з додатками в якому остання вважає, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.10.2024 інспектором 1 взводу 7 роти 1 батальону УПП в м. Києві лейтенантом поліції Коргун Владиславом Святославовичем, винесено постанову серії ЕНА № 3247592 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до змісту вказаної вище постанови, ОСОБА_1 12.10.2024 о 10 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В свою чергу, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
У той же час, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
При дослідженні пояснень, наданих відповідачем до суду, а також відеоматеріалів з нагрудної камери поліцейського, ID реєстратора 476459, які були оглянуті судом у судовому засіданні, встановлено, що доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються наданими відповідачем доказами.
Так, згідно відеозапису вбачається, що 12.10.2024 о 10год.10 хв., керуючи транспортним засобом позивач рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Під час зупинки транспортного засобу поліцейським було повідомлено позивача підстави зупинки транспортного засобу, пункт Правил дорожнього руху, який ним порушено, а також адміністративну відповідальність, передбачену за вчинене порушення. Інспектор повідомив позивача, що відносно нього буде складена постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, вказав суму штрафу, яка підлягає стягненню, строк для його сплати та строк на подання скарги у разі незгоди з винесеною постановою. Водій заперечень або незгоди не висловлював, після чого постанову вручено йому наручно, і він отримав її під підпис.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським було дотримано встановлену процедуру та вимоги чинного законодавства.
У свою чергу, суд приходить до висновку, що позивач, подавши позов, жодних переконливих доказів своєї невинуватості не надав.
Щодо твердження позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд не погоджується із даними твердженнями, оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, ст.ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, Позивачем в межах розгляду даної справи не надано.
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3247592, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 08.12.2025.
Суддя О.М. Букіна