про відмову у відкритті касаційного провадження
08 грудня 2025 року
м. Київ
справа №640/6951/21
адміністративне провадження № К/990/47735/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (колегія у складі суддів Файдюка В.В., Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.)
у справі № 640/6951/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФ України в м. Києві), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в м. Києві від 18.12.2020 № 2600-0309-8/180563 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.11.2020 за № 20-11/59 і № 20-11/60;
- зобов'язати відповідача з 18.12.2020 перевести позивача з пенсії по інвалідності, призначеної 03.12.2013, на пенсію за віком, відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Державною казначейською службою України від 27.11.2020 за № 20-11/59 і № 20-11/60, із врахуванням проведених виплат;
- зобов'язати відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату позивачу з 18.12.2020 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці Державної казначейської служби України від 27.11.2021 № 20-11/59 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» та відповідно до довідки від 27.11.2020 № 20-11/60 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2025 задовольнив позов частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в м. Києві про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 18.12.2020 за № 2600-0309-8/180563. Зобов'язав ГУ ПФ України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 18.12.2020 перерахунок (переведення) з пенсії по інвалідності, призначеної 03.12.2013, на пенсію за віком, відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Державною казначейською службою України від 27.11.2020 за № 20-11/59 і № 20-11/60 від 27.11.2020, здійснити її нарахування й виплату з урахуванням виплачених сум і висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду. Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Надалі Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2025, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 17.04.2025 та ухвалив нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
20.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025, а натомість залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.11.2020.
Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 22.03.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зазначає, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в м. Києві у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм Законів № 3723-XII і № 889-VIII, інших норм матеріального чи процесуального права.
Водночас питання щодо того, чи має особа право на перерахунок пенсії, призначеної за Законом № 3723-ХІІ, на підставі нових довідок про складові заробітної плати, виданих за посадою, з якої особа звільнилася з державної служби, та встановлення наявності у неї відповідного суб'єктивного права, було предметом дослідження Верховного Суду під час перегляду судових рішень у касаційному порядку у справах № 300/936/23 (постанова від 19.03.2025), № 560/5257/22 (постанова від 17.09.2025), № 140/5363/24 (постанова від 25.07.2025), № 420/25000/24 (постанова від 10.09.2025).
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 сформулював таку правову позицію щодо права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію: «Як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Отже, враховуючи, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.».
Крім того, у постанові від 25.07.2025 у справі № 140/5363/24 Верховний Суд, керуючись указаними вище висновками, також наголосив, що чинне законодавство України не встановлює правового механізму перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону № 3723-ХІІ, у зв'язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання пп. 1 п. 2 розд. XI Закону № 889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції, переглянув рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відповідно до такої правової позиції Верховного Суду, та виходив з того, що у відповідача не було передбачених чинним на час звернення позивача із заявою від 09.12.2020 про перерахунок пенсії правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір заробітної плати працюючих державних службовців.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/6951/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб