про повернення касаційної скарги
08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 420/5053/25
адміністративне провадження № К/990/47995/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ НП в Херсонські області) в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області, яка полягає, у не виконанні вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» (далі- Постанова №413), а саме не здійсненні підготовки та не наданні у період з 16.04.2022 по 24.05.2022, на розгляд комісії, утвореної в МВС України, документів (довідок за формою згідно з додатком 6 або додатком 7) для надання позивачу, статусу «учасник бойових дій»;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме не наданні у 2022-2024 роках позивачу, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, як «учаснику бойових дій», та не проведенні виплати грошової компенсації, за 14 днів невикористаних щорічних додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роках, у сумі 46258,8 грн, при звільненні, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача і виплату грошових коштів у сумі 46258,8 грн;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме не проведенні обчислення і нарахування на картковий рахунок позивача, як учаснику "бойових дій", до Дня Незалежності України, у 2022-2024 роках, разових грошових виплат у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача, грошової суми у розмірі 3000 грн, визначеному Кабінетом Міністрів України;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виданні в період з 01.05.2022 по 01.05.2024 позивачу посвідчення «учасника бойових дій», що у свою чергу позбавило його можливості користуватися пільгами передбаченими підпунктами 4,5 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 75- процентною знижкою плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю), та 75-процентною знижкою плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, та проводити оплату спожитих комунальних послуг, у повному обсязі, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача, грошову суму у розмірі встановленому законодавством України, не менше 1000 грн, на місяць, тобто 31000 грн;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі- Постанова №393) про затвердження "Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», а саме в невірному зазначенні у наказі ГУ НП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, яким позивача, звільнено з лав Національної поліції України, вислуги років у пільговому обчисленні, а також невірному зазначенні вислуги років у пільговому обчисленні у розрахунку вислуги років для призначенні пенсії, грошовому атестаті № 72 від 02.10.2024, і довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області, провести розрахунок вислуги років у пільговому обчисленні, і внести зміни у наказ ГУНП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, розрахунок вислуги років для призначенні пенсії, грошовий атестат № 72 від 02.10.2024, довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024;
зобов'язати ГУ НП в Херсонській області скласти та надати після виконання рішення суду, до Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградської області, оновлені - наказ ГУНП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, розрахунок вислуги років для призначенні пенсії, грошовий атестат № 72 від 02.10.2024, довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024 замість раніше наданих.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04.06.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області, яка полягає у невиконанні вимог Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Постановою № 413, щодо своєчасної підготовки та надання на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку, затвердженого Постановою № 413) та відповідних документів для надання Позивачу статусу учасника бойових дій, внаслідок того, що в період з 24.10.2022 по 19.11.2022, 22.11.2022, 23.11.2022, 12.12.2022, 17.12.2022 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області. Визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області щодо розрахунку вислуги років позивача у пільговому обчисленні на підставі Довідки №4100/01/2 від 20.11.2024 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також усіх наявних наказів про залучення позивача до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зобов'язав ГУ НП в Херсонській області провести перерахунок вислуги років позивача у пільговому обчисленні, відповідно до Постанови № 393, на підставі Довідки №4100/01/2 від 20.11.2024 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також усіх наявних наказів про залучення позивача до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, про що внести відповідні зміни до наказу від 26.09.2024 № 431 о/с та Розрахунку вислуги років для призначенні пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи судові рішення, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №910/2389/23, від 08.08.2019 у справі №818/572/17.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов'язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Верховний Суд підкреслює, що аналіз текстів оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій, стан перебігу судового розв'язання самого спору у цій справі і те, як розв'язувалися спори судами у справах, які скаржник перелічив в касаційній скарзі, дозволяє визначити, що спірні правовідносини у кожній зі згаданих справ за обсягом та змістом фактичних обставин, за характером цих відносин, їхньою об'єктивною природою, за юридичним значенням певним чином різняться між собою; вони не є зовсім схожими.
Обґрунтування застосування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України не повинно зводитися винятково до викладення обставин справи на підставі оцінки доказів, цитування встановлених контролюючим органом порушень та норм законодавства з абстрактним зазначенням, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки таке аргументування виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, та не є належним правним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відтак можна презюмувати, що зміст касаційної скарги не підтверджує того факту, що правовідносини у цій справі є подібними з правовідносинами у справах, на які посилається відповідач.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Враховуючи наведене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Однак, всупереч такими вимогам КАС України, скаржником не наведено чіткого переліку норм, які судами застосовані неправильно.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров