08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 120/562/21-а
адміністративне провадження № К/990/16490/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №120/562/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22 грудня 2020 року № 2-17119/15-20-СГ щодо відмови ОСОБА_2 у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою;
- зобов'язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №120/562/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Під час підготовки справи до судового розгляду Судом встановлено, що 15 квітня 2025 року на адресу Верховного Суду подано касаційну скаргу засобами поштового зв'язку, яку зареєстровано 18 квітня 2025 року.
Одночасно з реєстрацією касаційної скарги складено акт від 18 квітня 2025 року №120/562/21-а/15119/25, яким засвідчено факт відсутності копії касаційної скарги разом з додатками до позовної заяви для інших сторін у справі.
06 травня 2025 року ОСОБА_1 донаправлені касаційні скарги на адресу Верховного Суду.
Разом з цим, касаційні скарги не містять підпису ОСОБА_1 .
Між тим, за правилами частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, згідно якого підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов'язання і надає документу юридичну силу.
…
52. Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.
53. Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.
54. Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.
55. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.
56. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов'язковим за замовчуванням.
…
63. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз'ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes inFilling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).
65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
…
74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.»
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що касаційна скарга ОСОБА_1 є такою, що не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 виснувала про неодмінність закриття касаційного провадження у справі у зв'язку з тим, що касаційна скарга не підписана особою, яка її подала.
За правилами пункту 2 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Частиною другою статті 339 КАС України встановлено, що про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 339 КАС України, Верховний Суд
Касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №120/562/21-а - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін