Справа №760/13507/25 2/760/10018/25
про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач, звертаючись до Солом'янського районного суду міста Києва, обґрунтовує підсудність справи саме цьому суду на підставі частини другої статті 28 ЦПК України.
Частиною другою статті 28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Водночас, позивачем зазначено, що у них з відповідачем спільних дітей немає та не додано до позовної заяви доказів того, що між сторонами досягнуто згоду про розгляд справи за його зареєстрованим місцем проживання.
Таким чином, позивачем не обґрунтовано підсудність справи Солом'янському районному суду міста Києва.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що останнім відомим місцем перебування відповідача є Республіка Вірменія.
Виконуючи вимоги частини шостої, восьмої статті 187 ЦПК України, судом не встановлено зареєстрованого місця проживання відповідача на території України.
Крім того, згідно з частиною десятою статі 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Однак, позивачем не додано до позовної заяви доказів того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є територія Солом'янського району міста Києва або її майно знаходиться на цій території.
Таким чином, з'ясування відомостей про останнє зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, місцезнаходження її майна є важливим для правильного визначення підсудності справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складав 3 028 грн.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 1 211,20 грн (3 028х0,4 = 1 211,20).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази, які підтверджують підсудність справи Солом'янському районному суду міста Києва, а також докази сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна