26.11.2025 Справа № 756/12696/25
Справа пр. № 2/756/7060/25
ун. № 756/12696/25
26 листопада 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року позивач приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються мешканцям цієї квартири ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Позивач стверджував, що відповідач належним чином не сплачував за отримані послуги, допустив заборгованість з їх оплати у сумі 63370,19 грн.
З цих підстав ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період 01 грудня 2016 року до 31 травня 2025 року у сумі 61499,42 грн, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 1840,35 грн, заборгованість з внесення плати за обслуговування вузлів комерційного обліку у сумі
30,52 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язань у сумі 226,32 грн, втрати від інфляції у сумі 35780,45 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі
6776,31 грн. Також позивач просив присудити з відповідача судовий збір у сумі 3028,30 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, представник позивача подала заяву, у якій просила суд розглядати справу за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Правовідносини з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 85) (далі - Правила надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від
09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від
09 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від
09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц).
Відповідно до п. 38 Правил надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і йому, як власнику вказаної квартири ПрАТ "АК "Київводоканал" надаються послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно зі ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі ст. 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Оскільки позивачем надавались власнику квартири АДРЕСА_1 послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у останнього виник обов'язок оплатити ці послуги.
Відповідно до п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперевність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від
20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).
За період з 01 грудня 2016 року до 31 травня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг становить
63370,19 грн, в тому числі заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення у сумі 61499,42 грн, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 1840,25 грн, заборгованість зі сплати внесків на обслуговування вузла комерційного обліку у сумі 30,52 грн. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача. Власного розрахунку на спростування розрахунку позивача відповідач не надав.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Нормою ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від
09 листопада 2017 року № 2189-VIII передабчено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів за житлово-комунальні послуги, становить 226,32 грн.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях (такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16).
Зважаючи на те, що зобов'язання ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг визначене у гривні, ПрАТ "АК "Київводоканал" має право вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Втрати позивача від інфляції, розраховані ним, становлять 35780,45 грн, а три проценти річних від простроченої суми - 6776,31 грн. Доказів на спростування розрахунку цих сум чи власного розрахунку відповідач суду не надав.
Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" підлягають втрати від інфляції у сумі 35780,45 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 6776,31 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Заявлена до стягнення вартість отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прави на нерухоме майно у сумі 41,00 грн не є судовими витратами у розумінні ст. 133 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03327664) заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення у сумі 61499 (шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 42 (сорок дві) копійки, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок, заборгованість зі сплати внесків на обслуговування вузла комерційного обліку у сумі 30 (тридцять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки, пеню за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у сумі 226 (двісті двадцять шість) гривень 32 (тридцять дві) копійки, втрати від інфляції у сумі 35780 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 45 (сорок п'ять) копійок, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 6776 (шість тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03327664) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК