Справа № 755/12656/25
"03" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Лазоришин А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
29.06.2025 року позивачка звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті, місцем реєстрації ОСОБА_3 була квартира в АДРЕСА_1 . Після похорон, позивачка і її мама - ОСОБА_2 , були в пригніченому та розгубленому стані, з урахуванням також введеного в Україні воєнного стану. З огляду на ситуацію в країні в цілому та в м. Києві зокрема, постійні обстріли та відключення світла, ні позивачка, ні її мати не замислювався про необхідність звертатися до нотаріуса щодо оформлення спадщини, адже були впевнені, що квартира вже належала мамі - ОСОБА_2 . До червня 2025 р. позивачка була впевнена, що право власності на квартиру по АДРЕСА_1 належить її мамі, допоки сама матір, для уникнення ситуації знищення правовстановлюючих документів із-за постійних повітряних атак на м. Київ дістала їх щоб передати позивачці на зберігання, і показала Свідоцтво про право власності на житло, видане Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.10.2004 р. згідно розпорядження № 63-1104. Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 29.10.2004 р., квартира за адресою АДРЕСА_1 належала в рівних долях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , батькові і матері позивачки. Виявилось, що квартира була приватизована батьками в 2004 р. в рівних долях. Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 25.07.1972 р. батьки позивачки розлучилися, але потім продовжили жити разом, вести спільний побут без реєстрації шлюбу. ОСОБА_2 , як і раніше, і на сьогоднішній день зареєстрована в квартирі по АДРЕСА_1 . 16.06.2025 р. ОСОБА_1 , після відкриття факту, що квартира належить матері тільки на половину, звернулась до приватного нотаріусу Заєць О.Я. із заявою про прийняття спадщини в зв'язку зі смертю батька, і видачі Свідоцтва про прийняття спадщини на половину квартири за адресою АДРЕСА_1 . 17.06.2025 р. приватний нотаріус Заєць О.Я. своїм рішенням відмовила ОСОБА_1 посилаючись на те, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини і вважається такою, що не прийняла спадщину, хоча, насправді, позивачка не була обізнана про те, що є спадкоємцем і має подавати заяву про прийняття спадщини, і це є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. З урахуванням введеного в Україні воєнного стану, необізнаності позивачки про те, що вона є спадкоємцем, у позивача виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 09.07.2025 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року витребувано матеріали спадкової справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 10.10.2025 року закрите підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні,
До початку проведення судового засідання представник позивача звернувся до суду з заявою, у якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Крім того, убачається, що відповідач отримавши 29.06.2025 року копію позовної заяви з додатками та 28.08.2025 року копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, у матеріалах справи наявна заява третьої особи про те, що вона не має заперечень щодо викладених у позові її доньки обставин та просить задовольнити позовну заяву.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення, за наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Позивачка є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 5-7, 10-11).
Батьки позивачки розлучились 25.07.1972 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки - ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.10.2004 року, квартира АДРЕСА_3 в рівних долях належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 12).
Із матеріалів справи убачається, що 16.06.2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць М.Л. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , однак 16.06.2025 року приватний нотаріус відмовив позивачці у прийнятті її заяви про прийнятті спадщини після смерті батька та відкритті спадкової справи, оскільки спадкоємицею пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 49, 57).
За повідомленням ПН КМНО Заєць О.Я. від 10.10.2025 року, станом на 10.10.2025 року відсутня заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №82853982 від 10.10.2025 року (а.с. 59, 69).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ст. 1220 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України).
Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини і з урахуванням конкретних фактичних обставин справи такими поважними причинами пропуску строку можуть бути: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачкою шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд надавши правову оцінку наявним у справі доказам та встановленим обставинам, доходить висновку про наявність підстав для визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька, терміном у три місяці.
Позивачка є рідною донькою померлого, тобто спадкоємцем першої черги за законом, і будь-які інші особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до органів нотаріату не звертались.
Суд ураховує, що втрата близької людини завжди викликає психологічне потрясіння і у таких умовах людина не завжди має можливість думати саме про порядок оформлення спадкових прав.
Крім того, смерть спадкодавця припала на період активних бойових дій у м. Києві та Київській області і об'єктивно у цей період часу більша частина державних та приватних нотаріусів не працювали, і з метою збереження власного життя та здоров'я були вимушені виїхати до західних областей України або за кордон.
Таке об'єктивно зумовлює неможливість подання заяви про прийняття спадщини в умовах коли органи нотаріату не працювали через ведення бойових дій.
Також суд приймає до уваги, що матір позивачки, як і сама позивачка були впевнені, що квартира належить виключно матері позивачки і позивачка вважала, що спадкового майна після смерті її батька немає.
Ураховуючи все вище викладене суд дійшов висновку, що стороною позивача доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, відтак позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців, який рахувати з часу набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Текст рішення суду складений 03.12.2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);
Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя -