Справа №:755/23350/25
Провадження №: 2/755/16364/25
"04" грудня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури Звягельського міськрайонного суду Житомирської області, Корольовського районного суду міста Житомира про відшкодування моральної шкоди, -
02.11.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури Звягельського міськрайонного суду Житомирської області, Корольовського районного суду м. Житомира про відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 року зазначений позов передано в провадження судді Марфіної Н.В.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною позовною заявою в порядку цивільного судочинства слід відмовити в частині відповідачів Звягельського міськрайонного суду Житомирської області та Корольовського районного суду міста Житомира, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За змістом ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За змістом ч. 1 ст. 167 ЦПК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частиною 4 ст. 58 ЦПК України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У своїй постанові від 21.08.2019 року у справі №761/35803/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (див. також пункт 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року). Суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовом про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що суди не можуть бути відповідачами у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду під час здійснення правосуддя, необґрунтованими є доводи касаційної скарги про необхідність розгляду цього спору за правилами цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що цей спір не можна розглядати за правилами адміністративного та кримінального судочинства, і звертає увагу на те, що приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з цієї дати, передбачає аналогічний припис), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з вказаної дати) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17).
У своїй постанові від 27.03.2019 року у справі №711/2652/17 Велика Палата Верховного Суду вказала наступне: У Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави. За таких обставин належним відповідачем у цих спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-3139цс16, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі № 61-1091св17, а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 14-90цс18 та від 21 листопада 2018 року у справі № 14-399 цс18 і підстав для відступу від такої позиції не вбачається. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), оскільки така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі в частині відповідачів Звягельського міськрайонного суду Житомирської області та Корольовського районного суду міста Житомира, оскільки суди не можуть бути відповідачами в суді у справі за позовом про відшкодування шкоди і такі справи не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про виконання вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для роз'яснення заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд його справи, оскільки такий спір до судів як відповідачів, взагалі не підлягає судовому розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 48, 58, 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, -
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури Звягельського міськрайонного суду Житомирської області, Корольовського районного суду міста Житомира про відшкодування моральної шкоди - відмовити в частині відповідачів Звягельського міськрайонного суду Житомирської області та Корольовського районного суду міста Житомира.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текс ухвали складений та підписаний суддею 04.12.2025 року.
Суддя -