ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20977/25
провадження № 3/753/7483/25
"28" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., при секретарі Григораш Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надані Управлінням Патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453443 від 14.09.2025 р., водій ОСОБА_1 , 14.09.2024 року о 09 год. 46 хв. керував автомобілем «Skoda Felicia», номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Колекторна, біля будинку 3, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від медичного проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 16.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки не повідомив.
Розгляд справи відкладено на 30.10.2025 року.
30.10.2025 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Даниленко Т.І., про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.
В судове засідання, призначене на 30.10.2025 року з'явився ОСОБА_1 та звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладено на 18.11.2025 року.
В судове засідання, призначене на 18.11.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
В судове засідання, призначене на 18.11.2025 року з'явилась захисник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко Т.І., яка заявила клопотання про відкладення розгляду справи для з'ясування обставин щодо місця перебування ОСОБА_1 , якого було затримано працівниками ТЦК.
Розгляд справи відкладено на 28.11.2025 року.
В судове засідання, призначене на 28.11.2025 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Даниленко Т.І., не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
28.11.2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко Т.І., подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в умовах воєнного стану. Нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення, але на думку захисника у даному випадку слід застосувати аналогію права та застосувати положення Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено можливість зупинення судового провадження з підстав, що передбачені ч. 1 ст. 335 КПК України.
Стосовно заявленого захисником клопотання про зупинення провадження на період проходження ОСОБА_1 військової служби, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до довідки №8684, виданої 27.11.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 16.11.2025.
Статтею 38 КУпАП передбачені строки накладення адміністративного стягнення, зокрема адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.
Відповідно до положень ст. 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов'язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що ч. 2ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов'язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Суд враховує, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за подіями, які мали місце 14.09.2024, а перше та друге судові засідання відбулися 16.10.2025 та 30.10.2025, тобто до початку його перебування на військовій службі. Крім того, одночасно з цим, суд ураховує, що в судове засідання призначене на 30.10.2025, з'явився ОСОБА_1 , проте жодних пояснень чи заперечень по суті не подав.
Крім того, ОСОБА_1 з 16.11.2025 мав об'єктивну можливість та способи реалізації процесуальних прав для свого захисту, зокрема, шляхом письмового висловлення своєї позиції щодо подій, висвітлених в протоколі, або прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, ОСОБА_1 скористався допомогою захисника, який в його інтересах міг подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, проте це не було реалізовано ним в ході розгляду даної справи.
Натомість, не передбачене діючим КУпАП зупинення провадження, не зупиняє перебігу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому у випадку невиправданого зупинення судом провадження може призвести до невиконання обов'язку суду розглянути справу у відведений річний строк, тим самим перешкодити реалізації права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке охоплює своєчасність судового розгляду перед широким суспільством.
Також слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" № 2201-IX від 14.04.2022, який набрав законної сили 01.05.2022, дійсно були внесені зміни у чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, зокрема, щодо зупинення кримінального провадження: ч.1 ст.335 КПК України, на яку посилається заявник.
Водночас, суд підкреслює, що аналогічні зміни, внесені до КПК у зв'язку з воєнним станом, не були внесені до КУпАП, що свідчить про намір законодавця регулювати лише кримінальні провадження. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. У КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку, навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Слід урахувати відмінності між КПК України та КУпАП, зокрема щодо положень про судове провадження, за яким КУпАП допускає можливість проведення розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому такий розгляд не є можливий в кримінальному провадженні.
Також суд ураховує і вид відповідальності, до якої притягується особа в порядку кримінального провадження на відміну від адміністративного, а також відповідні особистісні та соціальні наслідки для особи, у випадку визнання особи такою, що учинила адміністративне чи кримінальне правопорушення.
Отже вищенаведені висновки дають підстави суду для розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями наведеними в ст. 268 КУпАП, а отже відсутності підстав для задоволення заяви захисника про зупинення провадження.
З урахуванням зазначеного судом відмовлено в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних доказів у справі.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Згідно із ст.266 КУпАП в редакції Закону України від 16 лютого 2021 року №1231-IX - особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453443 від 14.09.2025 у водія ОСОБА_1 поліцейськими було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його автомобіля поліцейським ознаки стану наркотичного сп'яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.
Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо перед зупинкою, так і пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та фактичну відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , що утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Частина 2 ст.266 КУпАП після внесених змін передбачає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки у даній справі такі засоби застосовувалися, то на думку суду присутність свідків є необов'язковою.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп'яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 4 Інструкції, визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 р. ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Таким чином, особа, яка отримала правовий статус водія, зобов'язана підтвердити відсутність у неї стану, зокрема, наркотичного сп'яніння, шляхом проходження відповідно до встановленого порядку огляду у закладі охорони здоров'я.
Такий обов'язок може бути незручним, певною мірою обтяжливим, однак в силу правового статусу водія та керування джерелом підвищеної небезпеки, така процедура є необхідною з метою охорони суспільних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В контексті цих правовідносин суддя враховує позицію ЄСПЛ у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, де Європейський суд з прав людини у складі Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно дослідженого диску з відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, встановлено, що він у повній мірі відтворює хронологію подій за участю водія ОСОБА_1 , який відмовився від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
По справі об'єктивно встановлено, що працівниками поліції були дотримані вимоги, викладені в ст. 266 КУпАП, що випливає і з переглянутого відеозапису.
Доказів порушення поліцейськими Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, матеріали справи не містять.
Крім того, дії працівників поліції ні ОСОБА_1 , ні в його інтересах захисником не оскаржені.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив цей пункт Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи обставини скоєного адміністративного правопорушення та особу правопорушника, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП доведеною та за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-284, 300, 307, 308 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА