73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
24.01.2008 Справа № 4/506-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житловий центр
"Декорум" м. Херсон
про стягнення 12.7461грн.60коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Кар'єва І.М.
від відповідача - уповноважена особа Ковальчук-Зимодра В.О.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 127461грн.60коп., що становить вартість витрат води у зв'язку з незабезпеченням відповідачем належного стану внутрішньобудинкових водопровідних мереж в приміщенні насосної за адресою Кіндійське шосе №40 в м.Херсоні.
Він зазначає, що в порушення вимог пункту 2.2.2 договору від 19.08.2003року та пункту 9.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994року за №65 і зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994року за №165/374 відповідач несе відповідальність за стан водопровідної мережі в приміщенні насосної, яка знаходиться по Кіндійському шосе №40, оскільки вона знаходиться на обслуговуванні у відповідача, однак він не виконав зазначених вимог і порушив Правила, про що свідчить акт від 20.10.2004року, а тому повинен сплати вартість витоку води.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що акт від 20.10.2004року складено без участі його уповноваженого представника. Актом зазначено витік води, який мав місце в приміщенні насосної по Кіндійському шосе №40, однак насосна не знаходиться на балансі відповідача і не є його внутрішньобудинковою мережею, тому відповідно до пункту 1.15 зазначених Правил вона експлуатується самим водоканалом.
Він заперечує факт надіслання йому позивачем акту від 20.10.2004року і рахунків на оплату вартості води та посилається на пропуск позивачем строку позовної давності на звернення з позовом та просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності і в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Між міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м. Херсон (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-житловий центр "Декорум" (відповідач) 19.08.2003року укладено договір №7060. Згідно з цим договором позивач прийняв на себе обов'язки по забезпеченню подачі відповідачу води на господарсько-побутові та технологічні потреби, а також прийом стічних вод на протязі дії договору. Строк договору сторони передбачили з 19.08.2003року по 19.08.2004року. Зазначений договір є продовженим на наступний період відповідно до пункту 5.3 договору (абзац 3).
Пунктом 2.2.2 договору від 19.08.2003рокус встановлено обов'язок відповідача забезпечити раціональне та економне використання води, не допускати витоку води і стоків на внутрішньобудинкових системах водопроводу і каналізації в мережах, які знаходяться на балансі відповідача.
Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що ним, відповідно до пунктів 3.1.1 договору та пунктів 9.2, 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994року за №65 і зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994року за №165/374 (далі -Правил) здійснено обстеження водопровідних мереж відповідача за результатами якого складено акт від 20.10.2004року за участю представника відповідача, яким встановлено витік води та нараховано відповідачу вартість води в сумі 127461грн.60коп., виходячи із пропускної здатності труби діаметром 100мм та швидкості руху води 2 м/сек протягом останнього поточного місяця.
Оригінал зазначеного акту на неодноразові вимоги суду позивач не надав, посилаючись на те, що ним було складено 2 екземпляри акту і обидва екземпляри надіслані відповідачу для підписання, але не були йому повернені. Однак, документального підтвердження цього факту суду не надав, а із наданих до справи доказів, зокрема листа позивача від 25.10.2004року №15-16/1591 (арк. справи 13) вбачається, що позивачем було надіслано другий екземпляр акту від 20.10.2004року на 1 аркуші в одному екземплярі.
Із наданої копії акту від 20.10.2004року (аркуш справи 17) вбачається, що об'єктом обстеження було приміщення підкачки насосної , яка знаходиться по Кіндійському шосе №40 в м.Херсоні та встановлено витік води з труби діаметром 100мм на дільниці між задвижкою і підкачуючим насосом. При цьому в акті зазначено, що на момент перевірки насос був в розібраному стані і вода в квартири житлового будинку не подавалася.
Позивач, при зверненні з позовом а також в засіданні суду стверджував, що приміщення насосної обслуговується відповідачем, однак документального підтвердження того, що місце, в якому встановлено витік види, віднесено до внутрішньобудинкових систем відповідача і ці системи знаходяться на його балансі, позивач суду не надав.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004року (п.1 ст.1) та Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.2005року №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.07.2005року за №927/11207 (абзац 8) внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди. За посиланням представника позивача, які надані в засіданні 24.01.2008року, приміщення насосної знаходиться поряд з будинком відповідача.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору від19.08.2003року відповідач прийняв на себе забезпечення раціонального та економного використання води, та зобов'язався не допускати витоку води і стоків на внутрішньобудинкових системах водопроводу і каналізації в мережах, які знаходяться на балансі відповідача. При цьому відповідач за договором не брав на себе будь-яких обов'язків щодо недопущення витоку води в мережах насосної чи від приміщення насосної до зовнішнього зрізу будівлі, яка не знаходиться на його балансі.
Пунктом 1.15 Правил встановлено, що водопровідні вводи до окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску води, а також розподільні напірні мережі на них, з'єднання з внутрішньобудинковими розподільними мережами в житлових будинках, або з резервуарами, експлуатуються організацією, на балансі якої вони перебувають. А водопровідні вводи до цих об'єктів , та розподільні мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує водоканал.
З урахуванням викладеного, суд не може прийняти, як належний доказ по справі, в розумінні ст. 34 ГПК України, посилання позивача на те, що спірним актом встановлено витік води в мережах відповідача, оскільки зазначені дільниці мереж не знаходяться на балансі відповідача, а факт обслуговування самої насосної відповідачем не свідчить про те, що мережі, які в ній знаходяться, є внутрішньобудинковими та передавалися на баланс відповідачу.
Будь-яких доказів, підтверджених первинними обліковими бухгалтерськими документами, які б спростовували зазначені факти, позивач суду не надав. Факт відсутності приміщення насосної на балансі відповідача підтверджується і листом управляння житлового господарства Херсонської міської ради від 18.01.2008року №32, яке на запит суду надало відповідь, що приміщення насосної по Кіндійському шосе №40 в м.Херсоні не знаходилося і не знаходиться на балансі управління житлового господарства. Таким чином, управління житлового господарства і не могло передавати приміщення насосної на баланс відповідача при укладенні ним договору оренди майнового комплексу та договору про надання послуг населенню, який відповідач укладав з ЖЕК №9 міського управління житлово-комунального господарства.
Посилання відповідача на те, що факти обслуговування насосної відповідачем встановлені рішенням по справі №4/399-07 за позовом відповідача до позивача про стягнення заборгованості за обслуговування насосного обладнання, також не приймаються судом як належний доказ по справі, оскільки зазначене рішення оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції та не набрало законної сили.
Крім того, відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої просить сторона у спорі, відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.
Позивачу стало відомо про порушення його права 20.10.2004року. З позовом він звернувся до суду 28.11.2007року, тобто з перебігом 3-річного строку позовної давності, що є також підставою для відмови в позові.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст. 84
ГПК України і підписано суддею 30.01.2008року.