Справа № 752/17427/25
Провадження по справі № 1-кс/752/10061/25
іменем України
"03" грудня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000113 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
встановив:
02 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000113 від 24.01.2025, яке 26.11.2025 вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
У судове засідання прокурор не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився. Заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не подав.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000113 від 24.01.2025.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказів ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» №№ 48, 53, 62, 83, 25, 65, 98, 24, 126, 124 за період з червня 2021 року по грудень 2021 року та з січня 2022 року по листопад 2022 року, такі працівники ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», як: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , були відрядженні за кордон України для участі у форумах за рахунок коштів ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ».
Натомість за наслідками проведених слідчих дій встановлено, що вищезазначені працівники ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ» у відрядженнях протягом вказаних періодів не перебували, кошти на відрядження не отримували.
Також за наслідками судово-економічної експертизи від 24.06.2025 № 59/5 судовими експертами встановлено, що видатки на відрядження працівників ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за період з червня 2021 року по грудень 2021 року та з січня 2022 року по листопад 2022 року не відображені у відомостях бухгалтерського обліку та не підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку, а саме: авансовими звітами з відповідними документами, звітами про використання грошових коштів виданих на відрядження, товарними чеками, прибутковими та видатковими ордерами. З урахуванням зазначених обставин, судові експерти зробили висновок, що внаслідок зайвого нарахування та безпідставного списання підзвітних грошових коштів за відсутності підтверджуючих документів за вищезазначений період, призвело до завдання матеріальної шкоди ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» у розмірі 2 516 713, 62 грн.
Зазначені обставини, на думку слідчої свідчить про те, що посадові особи ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», зловживаючи службовим становищем, привласнили належні ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» кошти, чим завдали збитки державному бюджету на зазначену суму.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили розтрату бюджетних коштів, виділених на покриття витрат фонду оплати праці працівників ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України».
З метою встановлення розміру збитків, завданих внаслідок нецільового використання бюджетних коштів службовими особами ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», була призначена судово - економічна експертиза від 24.06.2025 № 59/5.
В ході проведення експертизи встановлено, що на підставі наказів від 09.07.2024 № 32, від 09.08.2024 № 37, від 09.09.2024 № 48, від 08.10.2024 № 54 «Про преміювання працівників ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» т.в.о директора ОСОБА_25 було нараховано та виплачено премію на загальну суму 185 440 грн. за відсутності погодження головного розпорядника коштів - Національної академії медичних наук України. Внаслідок чого Інститутом зайво виплачено премії на суму 152000 грн. та зайво проведено нарахування та внески до державних цільових фондів на загальну суму 33440 грн.
Також з наказу «Про преміювання працівників» № 34 від 25.07.2024 встановлено, що він підписаний т.в.о. директора Інституту ОСОБА_4 , який на дату підписання наказу був відсторонений від посади. Внаслідок чого, відповідно до наказу № 34 від 25.07.2024 було безпідставно нараховано та виплачено премій на загальну суму 64430 грн.
Крім того, під час дослідження наказу «Про преміювання працівників з нагоди Міжнародного дня «Лікарі світу за мир» від 30.08.2022 № 56, яким передбачалася виплата премії лікарям встановлено, що до списку осіб, які підлягали преміюванню з нагоди професійного свята, включено не лише лікарів, а й трьох бухгалтерів Інституту.
Таким чином, вищезазначені порушення призвели до необґрунтованих витрат коштів державного бюджету на виплату премій працівникам ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України».
В ході досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, оскільки він на момент вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення обіймав посаду т.в.о. директора «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України».
26 листопада 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.11.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone» 13 білого кольору, imel 1: НОМЕР_1 , imel 2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Водофон» НОМЕР_3 та мобільний телефон «iPhone» 15 Pro Max чорного кольору imel 1: НОМЕР_4 , imel 2: НОМЕР_5 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_6 .
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 від 26.11.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100000000113 від 24.01.2025.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучені в ході обшуку мобільні телефони можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема про обставини привласнення коштів, виділених на відрядження та преміювання працівників ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України».
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені в ході обшуку мобільні телефони, на арешті яких наполягає прокурор, є такими, що відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини привласнення коштів, виділених на відрядження та преміювання працівників ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України».
Враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є ОСОБА_4 , причетність якого до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень перевіряється під час досудового розслідування, не накладання арешту може призвести до його знищення, приховування, спотворення тощо.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а власником майна не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025100000000113 від 24.01.2025, яке 26.11.2025 вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone» 13 білого кольору, imel 1: НОМЕР_1 , imel 2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Водофон» НОМЕР_3 та мобільний телефон «iPhone» 15 Pro Max чорного кольору imel 1: НОМЕР_4 , imel 2: НОМЕР_5 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1