Справа № 752/28191/25
Провадження №: 1-кс/752/9698/25
02.12.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
заявниці ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про застосування заходів передбачених ч. 6 ст. 206 КПК України,-
До Голосіївського районного суду міста Києва від Київського апеляційного суду надійшов лист від 06.11.2025 №760/5320/22 №11-кп/824/3064/2025 із заявою ОСОБА_3 у порядку ст. 206 КПК України для прийняття рішення слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва в порядку ст. 206 КПК України.
У заяві ОСОБА_3 , зазначено про застосування до неї під час затримання - 14.03.2022 у квартирі сестри ОСОБА_4 та під час перебування з 14.03.2022 до 15.03.2022 у приміщення Голосіївського УП ГУНП у м. Києві насильницьких дій, а також незаконного утримання в умовах позбавлення волі з 14.03.2022 по 16.03.2022.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2025 у справі «Бережна проти України», було встановлено факт незаконного затримання та утримування заявниці з 14.03.2022 по 16.03.2022 без жодних правових підстав.
Відповідно до п. 84 резолюції Ради ООН з прав людини, яка проходила з 26.02.2024 по 05.04.2024 констатовано наявність можливих фактів порушення прав людини у діях правоохоронних органів стосовно скаржниці.
Додатково заявниця зазначала, стосовно застосування до неї насильницьких дій під час її затримання 14.03.2022 у квартирі її сестри та під час перебування 14.03.2022, 15.03.2022 у приміщенні Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві. Зокрема вказувала, що у протоколі затримання підозрюваної від 16.03.2022, вона повідомила та власноручно у ньому записала, що була затримана саме 14.03.2022, де під час затримання їй було нанесено тілесні ушкодження. Нанесені тілесні ушкодження були зафіксовані лікарями слідчого ізолятора у вигляді фото та опису в її медичній картці, під час прибуття до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - 16.03.2022.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 заяву підтримала, надала додаткові пояснення стосовно обставин її затримання та стосовно обставин звернення із заявою в порядку ст. 206 КПК України. Просила зобов'язати Державне бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри буд. 15, м. Київ) здійснити перевірку фактів незаконного утримання та застосування фізичного насильства, викладених у заяві ОСОБА_3 від 10.10.2025.
Представник Голосіївського УП ГУНП України, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, до суду не з'явився.
Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши заяву та додані до неї документи, слідчий суддя встановив таке.
Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
З метою здійснення повноважень слідчого судді щодо контролю за дотриманням належних умов утримання підозрюваного, беззастережного дотримання прав та основоположних свобод людини, визначених «Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод», зокрема прав гарантованих ст. 3 Конвенції, щодо заборони катування, слідчий суддя вбачає за необхідне вжити заходи визначені п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України з огляду на таке.
Так, слідчим суддею із листа Київського апеляційного суду від 06.11.2025 №760/5320/22 №11-кп/824/3064/2025 встановлено, що у провадженні Київського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №22022101110000094 від 21.04.2022 за апеляційними скаргами з доповненнями ОСОБА_3 та її захисників на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 10.12.2024, яким ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. та призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна.
10.10.2025 на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_3 , подана у порядку ст. 206 КПК України, яка обґрунтована тим, що під час її затримання 14.03.2022, у квартирі сестри ОСОБА_4 та під час її перебування з 14.03.2022 до 15.03.2022 у приміщенні Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві до неї були застосовані насильницькі дії.
Листом Київського апеляційного суду від 06.11.2025 №760/5320/22 №11-кп/824/3064/2025 заяву ОСОБА_3 у порядку ст. 206 КПК України надіслано до Голосіївського районного суду міста Києва для прийняття рішення слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва.
Також слідчим суддею встановлено, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2025 у справі «Бережна проти України», було встановлено факт незаконного затримання та утримування заявниці з 14.03.2022 по 16.03.2022 без жодних правових підстав.
В ході дослідження обставин, викладених у заяві, з'ясовано недоцільність застосування положень п. 1, п. 3 ч. 6 ст. 206 КПК України, в частині: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи - оскільки необхідні обстеження були проведені починаючи з 16.03.2022, докази та висновки, яких долучено до матеріалів заяви; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством - оскільки потреба, на даний час, у таких заходах відсутня, про що у судовому засіданні зазначила і сама заявниця.
Разом із тим, встановлено необхідність застосування заходу визначеного п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України.
При вирішенні заяви по суті слідчий суддя керується положеннями ст.ст. 8, 9 КПК України, а також правоположеннями, сформульованими у практиці ЄСПЛ щодо ефективності розслідування, зокрема щодо незалежності і неупередженості. Та виходить із того що службовці, які залучаються до проведення розслідувань, і особи, що приймають рішення, мають бути незалежними від осіб, що є причетними до фактів, за якими проводиться розслідування. Це вимагає незалежності з практичної точки зору, а не тільки відсутності ієрархічних та інституційних зв'язків. Службовці, які залучаються до проведення розслідувань, та всі особи, що приймають рішення, мають бути неупередженими. Зокрема, вони не мають права брати участь у розслідуваннях або у прийнятті рішень стосовно скаржників-потерпілих у справі про жорстоке поводження, яку вони розслідують. Таку правову позицію було сформовано у рішенні ЄСПЛ «Давидова та інші проти України» де було розтлумачено наступне: щоб розслідування катування чи поганого поводження з боку уповноважених державою осіб вважалося ефективним, має бути дотриманий такий загальний принцип: особи, які проводять перевірки, і ті, хто проводить розслідування, повинні бути незалежними за ієрархічним і відомчим підпорядкуванням від будь-кого, хто причетний до подій у справі; тобто слідчі мають бути незалежними на практиці. Відповідно, з точки зору дотримання критеріїв ефективності розслідування згідно з практикою ЄСПЛ доручення перевірки слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу досудового розслідування, є сумнівним. Що стосується доручення прокурору, прокуратурі, то відмітимо, що воно не в повній мірі відповідає п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України, адже ні прокурор, ні прокуратура не включені до переліку органів досудового розслідування, передбачених ч. 1 ст. 38 КПК України.
Тому, для підвищення ефективності застосування ч. 6-8 ст. 206 КПК України з урахуванням положень п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 216 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність доручення здійснення перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_3 , спеціально уповноваженому органу, а саме: Державному бюро розслідувань.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані в судовому засіданні докази свідчать про необхідність виконання вимог п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві.
На думку слідчого судді, з огляду на положення ст. 216 КПК України щодо підслідності, вказаних у заяві фактів, та з врахуванням суб'єктного складу учасників правовідносин, належним органом досудового розслідування є Державне бюро розслідувань.
Для належної перевірки викладених у заяві ОСОБА_3 фактів та обставин, слідчий суддя вважає за необхідне надати Державному бюро розслідувань копії заяви та усіх матеріалів долучених заявницею, як під час подачі заяви так і в ході судового розгляду.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 206, 369, 372 КПК України, слідчий суддя , -
Заяву ОСОБА_3 про застосування заходів, передбачених ч. 6 ст. 206 КПК України, - задовольнити.
Доручити Державному бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри буд. 15, м. Київ) здійснити перевірку фактів незаконного утримання та застосування фізичного насильства, викладених у заяві ОСОБА_3 від 10.10.2025, поданої до Київського апеляційного суду та згідно листа від 06.11.2025 №760/5320/22 №11-кп/824/3064/25 переадресованої для розгляду слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва.
Для перевірки зазначених фактів надіслати до Державного бюро розслідувань копію зазначеної заяви разом із усіма додатками.
Копію ухвали направити Державному бюро розслідувань - для виконання.
Про результати перевірки заяви ОСОБА_3 повідомити слідчого суддю Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 04.12.2025 о 17 год. 05 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1