Справа № 694/2891/25
2/694/1354/25
Рішення
02.12.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Портян С.Б.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
22 вересня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить стягнути з батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на період навчання у розмірі 1/4 частини всіх доходів, щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до закінчення навчання або досягнення 23-річного віку.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Шлюб між батьками розірвано за рішенням суду, після чого позивач залишилася проживати з матір'ю, батько участі у вихованні та утриманні не брав до 18 років, аліменти не сплачував, добровільної допомоги не надавав. 18 липня 2025 року позивач досягла повноліття, закінчила школу та вступила на денну форму навчання до Національного університету «Києво-Могилянська академія», факультет економічних наук, спеціальність «Маркетинг», де навчається на контрактній основі, термін навчання з 01.09.2025 по 01.07.2029, що підтверджується відповідною довідкою. Через денну форму навчання не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати, за період з січня по липень 2025 року жодних доходів не отримувала. Мати надає посильну допомогу, проте цього не достатньо для повного покриття потреб на оплату навчання, оренду житла в м. Києві, харчування, придбання навчальних матеріалів, одягу, інших побутових справ. При цьому відповідач є працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу, проте не виконує такого обов'язку. Спроби домовитися у досудовому порядку не дали результатів, тому звернулася до суду з позовом та просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання на період навчання у розмірі частини від усіх доходів щомісячно до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку. Окрім того позивач заявляє до відшкодування суму правничої допомоги 5000,00 грн.
В позові висловила бажання здійснювати розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. від 29.09.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06 листопада 2025 року відповідач через уповноваженого представника - адвоката Яровенка Ю.М. через Електронний суд подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач приховала певну важливу інформацію, а саме те, що після розірвання шлюбу 02.08.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала у власність частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , при цьому обов'язки щодо утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 повністю взяла на себе.
Окрім того, як зазначає відповідач, упродовж останнього року він надає добровільну матеріальну допомогу дочці у різних сумах шляхом перерахування коштів на її власних картковий рахунок, про що надає відповідні докази-банківські платіжні документи.
Також відповідач вказує, що на підтвердження потреби в аліментах позивач не надає жодних доказів, зокрема щодо розміру оплати за навчання, фактичного внесення таких коштів, оплати проживання в орендованому житлі, укладення відповідного договору оренди житлового приміщення, на придбання навчальних матеріалів, харчування та т.і. Сам факт перебування на денній формі навчання, на його думку, не свідчить про наявність потреби саме в стягненні аліментів, а не участі у додаткових витратах.
Відповідач зазначає також, що з 15.03.2022 і по даний час призваний на військову службу під час мобілізації, проходить її у відповідній військовій частині, отримує грошове забезпечення, яке складає в середньому 17 442,35 грн щомісячно, водночас у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність позивачці та через відсутність власного житла для проживання звернувся до банківської установи та отримав кредит на купівлю житла, який сплачує щомісячно із свого грошового забезпечення.
Виходячи з такого, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.12.2025 сторони та їхні уповноважені представники в судове засідання не з'явилися. Позивач раніше висловила прохання про розгляд справи за її відсутності, від представника відповідача - адвоката Яровенка Ю.М. 02.12.2025 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи зазначене, суд здійснює розгляд справи за відсутності сторін та їхніх уповноважених представників без технічної фіксації судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , повнолітня особа, згідно з витягом з реєстру територіальної громади з 17.06.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Виходячи із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 25.07.2007, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, батьками дитини записані: ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_4 (мати).
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.12.2016 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 визначено з матір'ю.
Згідно з довідкою №768 від 09.09.2025, виданої деканом факультету ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_1 є студенткою 1 року навчання Національного університету «Києво-Могилянська академія», денна форма навчання, 4 рівень акредитації, (контракт), факультет економічних наук, освітній рівень бакалавр, спеціальність маркетинг. Термін навчання з 01.09.2025 по 01.07.2029.
Виходячи з інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_1 з січня по липень 2025 року доходів не отримувала.
Документів щодо вартості навчання суду не представлено. Доказів того, що позивач сплачує за навчання, орендує житло в місті Києві за місцем навчання, несе витрати на придбання підручників, одягу, інших побутових речей не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2022 солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу по мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69\2022, призначений на посаду діловода автомобільної служби озброєння логістики, зарахований до списків особового складу частини, приступив до виконання обов'язків за посадою з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 4 в сумі 2 730,00 грн, шпк «солдат». Встановлено щомісячну премію в розмірі 556% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу.
Службу проходить з 08 січня 2024 року по цей час.
Відповідно до інформації з Пенсійного фонду України, форма ОК-7, за 2025 рік сума отриманого грошового забезпечення по службі з січня по вересень 2025 року складає 201 862,58 грн., тобто в середньому 22 429,17 грн щомісячно.
Відповідачем надано суду копію Договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно від 02.08.2016 посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М., відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з пропозиції органу опіки та піклування, оформленої рішенням виконавчого комітету Звенигородської міської ради №170 від 15.07.2016, відповідно до положень статті 190 Сімейного кодексу України домовилися, що ОСОБА_2 передає у власність малолітній ОСОБА_1 1\2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 приймає 1\2 частину зазначеної квартири для малолітньої ОСОБА_6 і зобов'язується самостійно утримувати її. У зв'язку з укладенням Договору обов'язок батька - ОСОБА_2 сплачувати аліменти для дитини припинився.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ОСОБА_4 зобов'язана самостійно утримувати дитину ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття.
Відповідно до пункту 6.1 Договору укладення цього Договору не звільняє ОСОБА_2 від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Відтак, укладення зазначеного Договору звільняв ОСОБА_2 від обов'язку по сплаті аліментів до повноліття дитини.
Позивач досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 , набула повну цивільну дієздатність та поставила перед судом питання про стягнення з батька аліментів на свою користь на період навчання.
Водночас, заявляючи такі вимоги, послалася на повну відсутність з боку батька участі в утриманні, ненадання ним допомоги добровільно.
Такі доводи позивача підтвердження під час розгляду справи не знайшли та спростовуються численними банківськими квитанціями про сплату упродовж останнього року на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у різному розмірі (від 500 до 2000 грн) з призначенням платежу «переказ власних коштів».
Про такі обставини позивач не згадала у своєму позові, як і про обставини набуття в особисту приватну власність після досягнення повноліття 1\2 частини трикімнатної квартири в м. Звенигородка.
Отже, відповідач надає матеріальну допомогу позивачу в добровільному порядку шляхом перерахування коштів на власний іменний банківський рахунок, а окрім того передав у власність дитини частину трикімнатної квартири, після досягнення повноліття ОСОБА_1 є власницею та прийняла зазначене нерухоме майно в особисту приватну власність.
Окрім того, відповідач посилається на ті обставини, що після укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно від 02.08.2016, сам залишився без власного житла, у зв'язку з чим звернувся та 20.12.2021 отримав в АБ Укргазбанк кредитні кошти на купівлю житла (договір №0373\12\2021\0103).
Виходячи з довідки зазначеного банку від 05.11.2025 станом на 01.11.2025 заборгованість відповідача за даним договором складає 173 344,27 грн (за тілом кредиту) та 1 912,44 грн (строкові проценти).
Відтак, відповідач на цей час має фінансове обтяження у вигляді погашення кредиту, отриманого для купівлі житла.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини та правовідносини, які склалися між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Як вже зазначав суд вище, позивач, окрім довідки про навчання, на підтвердження наявності матеріальних потреб на оплату навчання, проживання, харчування та т.і. не надала суду жодних доказів про вартість навчання та проживання, наявність договору про оренду житла в м. Києві за місцем навчання, чеків на придбання навчальної літератури та підтверджень витрат на інші освітні та побутові потреби. Не зазначено також та не підтверджено доказами у якому розмірі надає грошову допомогу інший з батьків (мати).
Натомість відповідачем доведено суду підстави звільнення від обов'язку по сплаті аліментів на підставі договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно від 02.08.2016; обставини добровільного надання матеріальної допомоги щомісячно, а також обставини фінансового навантаження, пов'язаного з отриманням та поверненням кредитних коштів для придбання власного житла.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини шоста та сьома статті 81 ЦПК УКраїни.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша та третя статті 89 ЦПК України).
В сукупності наведеного, суд приходить до висновку про недоведеність доводів позивача, викладених в позовній заяві, через відсутність достатніх, переконливих та належних доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 198-199 СК України, статтями 81, 141, 200, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 08.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя О.Ю. Смовж