Справа №569/10654/25
05 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач), діючи через свого представника Памірського М.А., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором №504646-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2024 року у розмірі 149 696 грн 49 коп., яка складається з: 52 709 грн 38 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 96 359 грн 98 коп. - суми прострочених платежів про процентах; 627 грн 13 коп. - суми прострочених платежів за комісією.
Свої позовні вимоги мотивувало тим, що 09 серпня 2024 року між сторонами укладено Договір №504646-КС-002 про надання кредиту. Відповідно до укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 55 000 грн 00 коп., на умовах сплати процентів за користування кредитом. Натомість відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 15 травня 2025 року становить 149 696 грн 49 коп., і складається з: 52 709 грн 38 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 96 359 грн 98 коп. - суми прострочених платежів про процентам; 627 грн 13 коп. - суми прострочених платежів за комісією.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №504646-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2024 року в розмірі 149 696 грн 49 коп.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2025 року заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача Памірський М.А. просив розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач та її представник Романчук І.І. в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 05 грудня 2025 року представник відповідача Романчук І.І. подала клопотання, в якому просила справу розглянути без її та відповідача участі, позов визнає частково, в частині стягнення 26 304 грн 12 коп.
Разом з позовною заявою представником позивача Памірським М.А. було подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2025 року задоволено.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 09 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено Договір №504646-КС-002 про надання кредиту.
Відповідно до п. 2 вказаного Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 55 000 гривень 00 копійок на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика». Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15063192, фіксована. Комісія за надання кредиту: 8 250 грн 00 коп. Загальний розмір наданого Кредиту: 55 000 грн 00 коп. Строк дії Договору: до 24 січня 2025 року.
Відповідно до Візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 , щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №504646-КС-002 від 09 серпня 2024 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, зокрема, відповідачем 09 серпня 2024 року було акцептовано умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання Договору одноразовим ідентифікатором.
Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», та виписки по рахунку № НОМЕР_1 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 , яка була надана АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів, 09 серпня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти в сумі 55 000 грн 00 коп.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №504646-КС-002 від 09 серпня 2024 року станом на 14 травня 2025 року та відповідно до Довідки про стан заборгованості станом на 14 травня 2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 149 696 грн 49 коп., з них: 52 709 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 96 359 грн 98 коп. - заборгованість по відсотках; 627 грн 13 коп. - заборгованість по комісії.
До матеріалів позовної заяви також надано копію Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «Бізнес Позика».
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 09 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №504646-КС-002 про надання кредиту. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування. ТОВ «Бізнес Позика» виконало взяті на себе зобов'язання та надало відповідачу кредит в сумі 55 000 грн 00 коп.
Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості за Договором №504646-КС-002 від 09 серпня 2024 року станом на 14 травня 2025 року та Довідки про стан заборгованості станом на 14 травня 2025 року відповідачем проведена сплата за Договором №504646-КС-002 від 09 серпня 2024 року на загальну суму 36 318 грн 75 коп., з них: 2 290 грн 62 коп. зараховано на погашення тіла кредиту; 26 405 грн 26 коп. - відсотків за користування кредитом; 7 622 грн 87 коп. - комісії, і наявна заборгованість в сумі 149 696 грн 49 коп., з них: 52 709 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 96 359 грн 98 коп. - заборгованість по відсотках; 627 грн 13 коп. - заборгованість по комісії.
При цьому, відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07 червня 2023 року, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 07 червня 2023 року, прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 ; дружини ОСОБА_4 .
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 08 березня 2023 року на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022 призваний у Збройні Сили України за мобілізацією.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Таким чином, у період виконання умов Договору №504646-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2024 року, а також станом на час розгляду справи, відповідач є дружиною військовослужбовця та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто у неї відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №504646-КС-002 від 09 серпня 2024 року відповідач отримала кредитні кошти в сумі 55 000 грн 00 коп. та в період з 23 серпня 2024 року по 19 вересня 2024 року сплатила на виконання умов Договору 36 318 грн 75 коп., з яких: 2 290 грн 62 коп. зараховано на погашення тіла кредиту; 7 622 грн 87 коп. - комісії, з чим суд погоджується, однак 26 405 грн 26 коп., які зараховані на погашення відсотків за користування кредитом, від сплати яких відповідач звільнена, слід зарахувати на погашення тіла кредиту.
За таких обставин, враховуючи, що у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором №504646-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2024 року в розмірі 26 931 грн 25 коп., з яких: 26 304 грн 12 коп. - заборгованість за основною сумою боргу (55 000 грн 00 коп. - 2 290 грн 62 коп. - 26 405 грн. 26 коп.); 627 грн 13 коп. - заборгованість за комісією (8 250 грн 00 коп. - 7 622 грн 87 коп.).
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 435 грн 80 коп. (26 931 грн 25 коп. х 2 422 грн 40 коп./149 696 грн 49 коп.).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №504646-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2024 року в розмірі 26 931 (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн 25 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Першко