Справа № 569/26018/25
про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Балацької О.Р, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),
встановив:
01 грудня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява представника ОСОБА_1 адвоката Фінкевича Володимира Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), в якій позивач просить стягнути з відповідача 17183 грн 45 коп. безпідставно отриманих коштів та судові витрати понесені за подання позовної заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаних вимог, позовна заява не містить відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При подачі позову до суду позивачем судовий збір не було сплачено, посилаючись на частину 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», однак позовні вимоги сформульовані як вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів, а не як порушення прав споживача. Доказів того, що спір виник саме з підстав порушення прав споживача та документів, які підтверджують статус споживача у період виникнення переплати, позивач не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св/19) зверталась увага, що для застосування статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» має бути встановлено, що позов пов'язаний з порушенням прав споживача.
Таким чином, потребують уточнення обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3 0 28 грн. 00 коп.
Згідно із вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відтак суд дійшов висновку, що формальне посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» без належного підтвердження характеру спору не може вважатися належною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, позовна заява не містить належного обґрунтування ціни позову та не надано розрахунку заявленої до стягнення суми, що суперечить п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Розрахунок не викладено у формі окремої таблиці чи документа; не зазначено, яким чином визначено суму переплати, які суми платежів враховано та які документи це підтверджують. У матеріалах справи містяться копії окремих платіжних документів, однак їх перелік та зміст не дають можливості встановити алгоритм обчислення заявленої до стягнення суми. Відсутність повного та конкретного розрахунку унеможливлює правильне визначення ціни позову, перешкоджає суду перевірити відповідність даних фактичним обставинам та належним доказам, а отже, свідчить про недотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України. Отже, суд вважає, що позивач повинен надати детальний розрахунок заявленої суми із зазначенням кожного платежу, дат його здійснення, призначення платежу, залишку коштів на особовому рахунку, а також документів, які підтверджують такі дані, та які дозволяють суду встановити фактичну наявність переплати та її розмір.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до п'яти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подачі до суду уточненої та приведеної у відповідність вимогам статей 175 та 177 ЦПК України позовної заяви, а саме: зазначити відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, належним чином обґрунтувавши застосування Закону України «Про захист прав споживачів» та довівши наявність правовідносин, що підпадають під його дію, із зазначенням того, яке саме право споживача було порушено; надати детальний і повний розрахунок заявленої до стягнення суми переплати із зазначенням кожного платежу, дат його здійснення, призначення платежу, залишку коштів на особовому рахунку та документів, які це підтверджують.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - залишити без руху, встановивши строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали суду.
Копія ухвали направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА