Справа № 569/23117/25
05 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП __________________, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
12 жовтня 2025 року о 17 год. 32 хв., в м. Рівне, по вул. Біла, 65, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керуваня транспортними засобами на підставі постанови Рівненського міського суду від 17 січня 2025 року.
Крім того, 12 жовтня 2025 року о 17 год. 32 хв., в м. Рівне, по вул. Біла, 65, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , будучи протягом року двічі підданим адміністративному стягненню, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин є можливим об'єднати адміністративні матеріали № 569/23117/25 та № 569/23118/25 в одне провадження, присвоївши їм № 569/23117/25 та розглядати одночасно.
ОСОБА_1 під час розгляду справи не визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, подав письмове клопотання, згідно якого просив закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилався на те, що не керував транспортним засобом.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідноп. 2.5 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція ).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481383 від 12 жовтня 2025 року та серії ЕПР 1 № 481372 від 12 жовтня 2025 року встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративних правопорушень.
Вказані протоколи про адміністративне правопорушення складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в яких чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаних протоколів відсутні.
Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначених протоколах, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12 жовтня 2025 року вбачається, що огляд ОСОБА_1 на місці не проводився, зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції, підійшовши до транспортного засобу «Audi», номерний знак НОМЕР_1 повідомили водія, що згідно планшету надійшло орієнтування на вказаний автомобіль, попросили пред'явити документи (хронологічний відрізок: 17:41:55 і далі за відео). Поліцейський вказав на те, що у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів (хронологічний відрізок: 17:42:43). В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (хронологічний відрізок: 17:43:08 і далі за відео), на що ОСОБА_1 відмовився (хронологічний відрізок: 17:44:00 і далі за відео).
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до витягу підсистеми «Адмінпрактика» ІПНПУ вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо причин відмови від проходження огляду, а саме, що в автомобілі перебував його товариш, якого б працівники поліції доставили до центру комплектування та соціальної підтримки. Такі твердження, на переконання суду, є способом його захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне, та спростовуються дослідженими доказами.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'янінням у встановленому законом порядку.
Суд наголошує, що не має правового значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, не встановлено.
Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним автомобілем, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що автомобіль зупинився і в ньому перебував ОСОБА_1 і ще одна особа.
Отже, сукупність таких встановлених судом обставин, як: знаходження ОСОБА_1 на місці події у автомобілі, не повідомлення про будь-яку конкретну особу, яка керувала автомобілем, вагомо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколах про адміністративне правопорушення. При цьому, на протязі усього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останній жодного разу не повідомляв, що не керував транспортним засобом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 4 ст. 126 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчинених правопорушень, які є тяжкими, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушень, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції більш серйозного адміністративного правопорушення, яким є ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Останнім відомим судовим рішенням про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами є постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 17.01.2025, за якою на зазначену особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Тому, з метою виконання вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП суд враховує невідбутий правопорушником строк адміністративного стягнення, який визначений вищевказаною постановою.
За відритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 17.01.2025, яка постановою Рівненського апеляційного суду від 20.03.2025 залишена без змін набрала законної 20.03.2025.
Таким чином, станом на день ухвалення цієї постанови адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не відбуте правопорушником на строк 3 місяці 15 днів.
Отже, загальний строк додаткового адміністративного стягнення необхідно визначити з урахуванням вищевказаної невідбутої частини, тобто 3 роки 3 місяці 15 днів.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 , тому покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 605,60 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до даного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.01.2025, призначивши остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки 3 місяці 15 днів.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; кодкласифікації доходів бюджету 22030101).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН