Справа № 569/26214/25
05 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП _______________, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП,
14 листопада 2025 року о 13 год. 34 хв. в м. Рівне на вул. Соборна, 137, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
14 листопада 2025 року о 13 год. 34 хв. в м. Рівне на вул. Соборна, 137, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Вдовиченко Н.О. відділ ДВС Черкаського РУЮ у Черкаській області від 23.03.2018 року, виконавче провадження №44073905, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин є можливим об'єднати адміністративні матеріали № 569/26214/25 та № 569/26325/25 в одне провадження, присвоївши їм № 569/26214/25 та розглядати одночасно.
ОСОБА_2 про день та час розгляду справи був повідомлений, про що свідчить особистий підпис у протоколах про адміністративне правопорушення, але не з'явився. Про причини неявки не повідомив.
Отже, після складання протоколів про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_3 , останньому було достовірно відомо про наявність провадження у справах про адміністративне правопорушення в суді.
Клопотань про розгляд справи без його участі та чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом суду не надіслав.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП, оскільки присутність особи при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.
Зі змісту сформульованої у ст.130 КУпАП диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція ).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Водій ОСОБА_2 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.
Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно зі ч. 3 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512863 від 14 листопада 2025 та серії ЕПР1 №512846 від 14 листопада 2025 року встановлено час, місце, спосіб вчинення адміністративних правопорушень.
Вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом, в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено, як суть правопорушень, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаних протоколів відсутні.
Отже такі докази суд вважає належними та допустимими, крім того обставини, викладені у вищезазначених протоколах, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Зі змісту акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14 листопада 2025 року вбачається, що працівником поліції зафіксовано у ОСОБА_3 ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 листопада 2025 вбачається, що огляд ОСОБА_3 на визначення стану наркотичного сп'яніння не проводився, оскільки останній до медичного закладу не доставлявся, у зв'язку з відмовою та зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
З дослідженого судом диску з відеозаписом патрулювання з нагрудних камер працівника поліції, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до довідки з бази «АРМОР» ОСОБА_2 протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.
Відповідно до зобов'язання від 14 листопада 2025 року ОСОБА_2 був відсторонений від керування транспортним засобом «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 .
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_4 , який керуючи транспортним засобом перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, не встановлено.
Згідно постанови головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вдовиченко Н.О., виконавче провадження №44073905, встановлено, що ОСОБА_2 тимчасово обмежений у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчинених правопорушень, які є тяжкими, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушень, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення в межах санкції більш серйозного адміністративного правопорушення, яким є ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 605,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету 22030101).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН