Справа № 569/13348/25
1-кс/569/8935/25
28 листопада 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , (далі - слідчий), погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42025180000000031, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025180000000031, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням проводиться перевірка за фактом привласнення та розтрати грошових коштів, вчиненого шляхом зловживання службовими особами КП «РОПЦ» своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: привласнення, розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудит служби в Рівненській області, відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради (КП «РОПЦ» РОР), за період з 01.01.202 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт ревізії від 07.04.2025 №13-17-04-06/46.
В ході проведення ревізії встановлено, що в наслідок невідповідності посадових окладів між штатними розписами, які погоджені Департаментом цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської ОДА (далі - Департамент) та штатними розписами, наданими КП «РОПЦ» РОР для ревізії; встановлення у штатних розписах посадових окладів заступникам головного лікаря (директора) та головному бухгалтеру без дотримання відсоткового співвідношення, визначеного п.5.2.3 Колективного договору на 2019-2022 роки (зі змінами); встановлення заступникам головного лікаря (директора) доплат до посадових окладів за наявність кваліфікаційної категорії з порушенням п.2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 за №1209/11489, із змінами, 51-му працівнику КП «РОПЦ» РОР зайво нараховано та виплачено заробітну плату та відповідно зайвонараховано та сплачено єдиного соціального внеску, чим порушено ст.97 Кодексу Законів про працю України, ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) КП «РОПЦ» РОР.
Окрім цього ревізією встановлено, що впорушення вимог п.5.2.3 змін до Колективного договору на 2019-2022 роки, ст.97 Кодексу Законів про працю України, ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, протягом 2023 року та січня-липня 2024 років окремим працівникам, згідно наказів по КП «РОПЦ», встановлювалась надбавка за складність і напруженість в роботі у розмірі, що перевищує 50% посадового окладу, внаслідок чого 23-м працівникам зайво нараховано та виплачено заробітної плати та відповідно зайво нараховано та сплачено єдиного соціального внеску чим завдано матеріальної шкоди (збитків) КП «РОПЦ» РОР.
Описані вище порушення, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) КП «РОПЦ» РОР, що були виявлені під час проведення ревізії, допущені попереднім головним лікарем (директором) ОСОБА_5 , попереднім головним бухгалтером ОСОБА_6 , попереднім заступником головного бухгалтера (з 01.12.2022 начальник планово-економічного відділу) ОСОБА_7 , провідним економістом ОСОБА_8 та виконуючою обов'язки начальника відділу юридичного контролю та закупівель ОСОБА_9 .
Так, 26.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду проведено обшук будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон iPhone 14 Pro, яким користується ОСОБА_7 .
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Так, 26.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду проведено обшук будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон iPhone 14 Pro, яким користується ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовим доказом є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою від 26.11.2025, вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон марки iPhone14 Pro, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що зазначений вище мобільний телефон марки iPhone 14 Pro, є доказом кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 191 КК України, а саме містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з тим, що наявні достатні підстави вважати, що вищезазначениймобільний телефон, який визнано речовими доказом, є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому необхідно забезпечити збереженість вказаних речових доказів
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно з частиною 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вищевказані предмети (речі) та документи, мають значення для кримінального провадження, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки iPhone 14 Pro, який 26.11.2025 виявлено та вилучено слідчим у кримінальному провадженні№42025180000000031 від 11.06.2025 під час проведення обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Арешт накласти у формі заборони відчуження, розпоряджання та користування мобільним телефоном марки iPhone 14 Pro.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10