Справа №949/1108/25
08 грудня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» Дараган Ю.О., звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 та просить стягнути з неї на користь позивача суму заборгованості у загальному розмірі 110515,67 грн., а саме:
- за Договором позики № 79388726 в розмірі 17240,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9990,00 грн. - сума заборгованості за пенею;
- за Кредитним договором № 7960544 в розмірі 37799,27 грн., з яких 11483,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20490,29 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5825,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;
- за Кредитним договором № 45425-05/2024 в розмірі 34500,00 грн., з яких, 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15750,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 3750,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями;
- за Кредитним договором № 1730451 в розмірі 20976,40 грн., з яких, 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 8576,40 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1100,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (а.с.115).
Після відкриття провадження у справі головуючим суддею було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки не містила документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, який відповідав би розміру, що визначений для сплати за заявленими вимогами, а тому у відповідності до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали (а.с.124-125).
За змістом даної ухвали суду, позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як набувачу права вимоги про стягнення заборгованості за кожним договором, та із врахуванням кількості позовних вимог було запропоновано усунути недоліки шляхом оплати судового збору, відповідно до кількості позовних вимог за чотирма договорами, за якими необхідно було сплатити 12112,00 грн., проте позивачем сплачено лише 3028,00 гривень.
Зазначена ухвала суду про залишення позовної заяви без руху доставлена позивачу до його електронного кабінету 18 жовтня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.128).
Крім того, вказану ухвалу було також надіслано позивачу та його представнику засобами поштового зв'язку «Укрпошта», яку було отримано ними 21 жовтня 2025 року та 23 жовтня 2025 року, про що свідчить поштове повідомлення та лист трекінга відправки (а.с.129,131).
В позовній заяві представник позивача Дараган Ю.О. просила розглянути справу без її участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
В даному випадку, позов містить чотири вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за чотирма окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками та штрафи.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача.
Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги.
При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто, заявлено по суті чотири самостійні вимоги майнового характеру по чотирьох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за якими позивачем сплачено судовий збір, як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. До того ж, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Отже, позивачу був наданий строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви, який не міг перевищувати п'яти днів з дня вручення йому копії ухвали, та роз'яснені наслідки неусунення у встановлений судом строк зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви шляхом залишення її без розгляду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.
Згідно положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі викладеного, виходячи з положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України та встановленого судом в ухвалі від 13 жовтня 2025 року процесуального строку для її виконання, враховуючи доставку ухвали до електронного кабінету позивача - 18 жовтня 2025 року, позивач мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 23 жовтня 2025 року включно, а у випадку відрахування відліку від дати отримання ухвали засобами поштового зв'язку «Укрпошта» - 21 жовтня 2025 року та 23 жовтня 2025 року, позивач мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 28 жовтня 2025 року включно.
На виконання указаної ухвали, станом на 08 грудня 2025 року позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до вимог ухвали суду від 13 жовтня 2025 року не додано квитанцію про сплату судового збору, тобто вказані в ухвалі суду від 13 жовтня 2025 року недоліки, усунуті не були.
Крім того, клопотання (заяви) про продовження процесуального строку для виконання вимог ухвали суду від 13 жовтня 2025 року у разі неможливості усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом п'ятиденний строк, на дату постановлення даної ухвали, до суду подано не було.
Про наявність інших об'єктивних причин (обставин), що унеможливили виконання ухвали суду від 13 жовтня 2025 року, позивач суд також не повідомив.
За змістом ч.ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України, у разі не усунення позивачем встановлених суддею після відкриття провадження у справі недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (прецедентні рішення у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року), право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
З урахуванням викладеного, позивач був належним чином та у передбаченому законом порядку поінформованим про обов'язок усунути недоліки позовної заяви, однак не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, а тому його право на звернення до суду за захистом не можна вважати порушеним.
Даний висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №705/3875/17 та від 22 травня 2019 року у справі №705/5060/18.
За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачем по справі у встановлений судом строк не були виконані вимоги ухвали щодо усунення недоліків поданої ним до суду позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про залишення без розгляду вказаної позовної заяви, що не обмежує прав позивача на повторне звернення до суду за захистом після усунення умов, які стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 42, 58, 175, 177, 187, 257-261, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Роз'яснити позивачу, що згідно положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області І.В. Оборонова