Справа № 548/1938/25
Провадження № 2/548/889/25
08.12.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Т. М. Лідовець,
за участі секретаря судового засідання - Т. В. Манжос,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27 серпня 2025 року до Хорольського районного суду Полтавської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16.03.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №104518 про надання фінансового кредиту (далі - Договір № 104518 від 16.03.2018, кредитний договір), який укладений в електронній формі. При укладенні договору на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор, використаний нею для прийняття та підтвердження умов договору. Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписала, прийняла пропозицію та підтвердила укладення договору. Відповідно до індивідуальної частини договору № 104518 про надання фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 3300 грн.
ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № №104518 від 16.03.2018 шляхом перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 3300 грн, натомість, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, сплати пені і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 14892 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 17.07.2018 укладено додаткову угоду №3 та на виконання договору факторингу підписано Реєстр прав вимоги №4 від 17.07.2018. Відповідно до вказаного Реєстру до нового кредитора -ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за Договором №104518 від 16.03.2018.
25.07.2024 згідно із протоколом загальних зборів №1706 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс».
За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №104518 від 16.03.2018 у загальному розмірі 19489,85 грн, яка складається із: суми заборгованості 14892,00 грн, суми інфляційних втрат - 3256,35 грн, суми 3% річних - 1341,50 грн; а також стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, належно була повідомлена про місце, дату та час слухання справи. Правом на відзив відповідач не скористалась, будь-яких клопотань до суду не подавала.
Беручи до уваги відсутність відзиву, повторну неявку відповідача у судові засідання, відсутність заперечення з боку позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі статей 280-281 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 16.03.2018 укладено договір про надання фінансового кредиту № 104518, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти у розмірі 3300,00 грн на 30 днів, на умовах сплати процентів та зобов'язання повернути кредит згідно з графіком платежів. Фіксована процентна ставка за користування кредитом 1,71 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (624,15% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, починаючи з наступного дня після надання кредиту. Сукупна вартість кредиту складає 151,30% від суми кредиту у процентному виразі або 4992,90 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти за користування кредитом 51,30 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1692,90 грн (у грошовому виразі). У разі порушення строків виконання зобов'язань за договором нараховується процент 1,8 від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку надання кредиту. У випадках прострочення повернення кредиту клієнт сплачує пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів. Крім пені, додатково повинен сплачувати штраф на 4 день у розмірі 100 грн, на 30 день - 300 грн, на 90 день - 500 грн (а. с. 44-45).
Договір зі сторони позичальника підписаний електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А 678386, який сформовано автоматично на стороні товариства та направлено позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім, дата перерахування коштів в сумі 3300,00 грн 16 березня 2018 року, номер телефону НОМЕР_1 (а. с. 21).
Зарахування 16 березня 2018 року кредитних коштів у розмірі 3300,00 грн від ТОВ «Авентус Україна» на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Вей Фор Пей» № 5741-ВП від 30 липня 2025 року, відповідно до якої ТОВ ФК «Вей Фор Пей» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, для цього підприємство внесене в Державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серії ФК № 1582 від 02 липня 2015 року), та на підставі угоди на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року здійснило 16 березня 2018 року за дорученням ТОВ "Авентус Україна" успішний переказ коштів в сумі 3300,00 грн. на картку клієнта (а. с. 26).
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами (а. с. 40).
17.07.2018 укладено додаткову угоду №3 та на виконання договору факторингу підписано Реєстр прав вимоги №4 від 17.07.2018 (а. с. 33).
Відповідно до вказаного Реєстру до нового кредитора -ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за Договором №104518 від 16.03.2018 (а. с. 18).
Згідно з карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) за Договором №104518 від 16.03.2018 та з Розрахунком заборгованості станом на дату відступлення права вимоги у ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 14892 грн, що включає заборгованість за основним боргом - 3300 грн, за процентами - 1782 грн, за штрафом - 900 грн, за пенею - 8910 грн (а. с. 34-37).
25.07.2024 згідно із протоколом загальних зборів №1706 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс» (а. с. 14).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).
Зі змісту статей 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі встановлених у справі обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Він Фінанс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Авентус Україна», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що наданий кредит у розмірі 3300 грн у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 у повному розмірі не повернула. З урахуванням непогашеної суми цієї заборгованості, заборгованість за тілом кредиту складає 3300 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 17.07.2018 заборгованість за процентами за користування кредитом становила 1782 грн, вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався, та на даний час заборгованість за відсотками відповідачем не сплачена. Оскільки борг по процентам на даний час відповідачем несплачений, то у в вказаній частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 900 гривень штрафу та 8910 грн пені суд вважає за необхідне зазначити таке. Згідно із пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні штрафу та пені з відповідача на користь товариства слід відмовити.
За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за Договором №104518 від 16.03.2018, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 3300 грн (заборгованість за основним боргом), 1782 грн (заборгованість за процентами), а всього - 5082 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% та інфляційних втрат, заявлених позивачем, суд зазначає таке. На період воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Оскільки кредитний договір був укладений до моменту введення в дію воєнного стану в Україні, право нараховувати наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України можливо лише щодо періоду до 23.02.2022 включно. У Постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі 206/2984/23 деталізовано темпоральні межі застосування мораторію. З огляду на часткове задоволення позовних вимог у розмірі 5082 грн, суд проводить нарахування:
- інфляційні втрати за період з березень 2019 року до лютого 2022 року дорівнюють 1111,25 грн = 5082 грн*1,21866444 - 5082 грн;
- 3% річних за період з 23.02.19 до 31.12.2019 - 130,32 грн = 5082 грн*3%*312 днів : 365 днів; з 01.01.2020 до 31.12.2020 152,46 грн = 5082 грн *3% 366 днів : 366 днів; з 01.01.2021 до 23.02.2022 175,02 грн = 5082 грн * 3%*419 днів : 365 днів, всього - 458 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним боргом -3300 грн, за процентами - 1782 грн, 3% річних - 458 грн та інфляційні втрати - 1111,25 грн, разом заборгованість складає 5082 грн +1569,25 грн = 6651,25 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Він Фінанс» суд задовольняє частково - 34 %, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 824 грн сплаченого судового збору.
При зверненні з позовом ТОВ «Він Фінанс» у заяві зазначило про наявність судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Положенням статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «Він Фінанс» надано:
- копію Договору № 33 про надання правової допомоги з АБ «Анастасії Міньковської» від 22.03.2024 та Додаткової угоди до Договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 (а. с. 23, 37);
- копію Акта про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 21.08.2025, в якому зазначено вартість наданих послуг 5000 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково - 34%, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1700 грн.
Керуючись статтями 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268,273, 279, 354-355 ЦПК України
.
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №104518 від 16.03.2018 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за Договором №104518 від 16.03.2018 у розмірі 6651 (шість тисяч шістсот п'ятдесят одну) гривню 25 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 824 (вісімсот двадцять чотири) гривні судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 1700 (одну тисячу сімсот) гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄРДПОУ 38750239);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Т. М. Лідовець