Справа № 545/4739/25
Провадження № 3/545/1133/25
04.12.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , інші дані суду не відомо,
за ст. 124 КУпАП,-
15.10.2025 року о 12-20 год. в с.Розсошенці по вул.Кременчуцька, буд.2-В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.500, н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом FLIEGL TWP 180 н.з. НОМЕР_3 при перестроюванні, не надав переваги в русі автомобілю MAZDA 3, н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку водій ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, та скоїв зіткнення з транспортним засобом MAZDA 3, н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.3 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 29.10.2025 року, 04.12.2025 року не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повісток за адресою місця проживання, яку повідомив останній працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 було відомо про розгляд Полтавським районним судом Полтавської області 29.10.2025 року адміністративного матеріалу, про що свідчить його особистий підпис в протоколі в графі "дата, час та місце розгляду адміністративної справи", проте у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 оскільки це не суперечить положенням ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 484102 від 15.10.2025 року (а. с. 1); схемою місця ДТП від 15.10.2025 року (а.с.3), письмовими поясненнями, наданими 15.10.2025 на місці події свідком ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 4,6), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.12.2025, які він направив до суду ( а.с.16).
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.10.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст.247,283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Г.Путря