Справа № 541/3560/25
Номер провадження 2-а/541/94/2025
іменем України
03 грудня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2025 у справі №541/3560/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5601905 від 29 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
24.11.2025 позивач звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат, в якій просив ухвалити додаткове рішення по справі №541/3560/25, стягнувши з ГУНП в Полтавській області на його користь в рахунок відшкодування понесених ним витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 1 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, в поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив вирішення цього процесуального питання здійснити за його відсутності та відсутності його представника.
Представник відповідача, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника ГУНП в Полтавській області.
Вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу у справі №541/3560/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За приписами статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд бере до уваги, що представником позивача - адвокатом Чернюком В.Д. в судовому засіданні 18.09.2025 зроблено заяву, в порядку ч.7 ст.139 КАС України, щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Документи на підтвердження судових витрат на правничу допомогу надійшли до суду у встановлений частиною 7 статті 139 КАС України строк.
Отже, наявні підстави вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалося адвокатом Чернюком Віталієм Дмитровичем на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1281994.
08.09.2025 між адвокатом Чернюком В.Д. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги та послуг адвоката № А 9 - 25, за умовами якого клієнт просить, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Клієнту, як фізичній особі, в порядку ст. 59 Конституції України та як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, позивачу у справах за адміністративними позовами Клієнта до інших осіб, правову допомогу і послуги адвоката з метою ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області, Миргородському міськрайонному суді Полтавської області, Полтавському апеляційному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Касаційному адміністративному суді (п.1.1.Договору).
Відповідно до умов пункту 4.1. розділу 4 цього Договору вартість роботи та послуг адвоката в суді першої інстанції у виді підготовки запитів, ознайомлення з документами перед підготовкою позову, наявними у позивача, складення позову, складення і подання суду заяв, клопотань, ознайомлення з матеріалами справи в суді, участь у судових засіданнях становить 1 (одна) гривна.
Позивачем надано до суду: розрахунок (детальний опис робіт) вартості правової допомоги (послуг), наданих позивачу ОСОБА_1 адвокатом Чернюком В.Д. у справі №541/3560/25 на стадії її судового розгляду в суді першої інстанції, зі змісту якого вбачається що сума понесених позивачем витрат на професійну (правничу допомогу) за договором про надання правової допомоги № А 9-25 від 08.09.2025 становить 1,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 24.11.2025 за Договором про надання правової допомоги та послуг адвоката № А 9 - 25 від 08.09.2025; квитанцію № А 9 - 25 від 24.11.2025 про оплату ОСОБА_1 гонорару адвоката в розмірі 1,00 грн.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу в вищезазначеному розмірі, у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 ..
За таких обставин, заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-245, 252 КАС України, суд-
Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення додаткове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 (одна) грн 00 коп..
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О. М. Дністрян