Справа № 948/1147/25
Номер провадження 2-о/948/35/25
08.12.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті (в порядку ст. 317 ЦПК України),
у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною заявою, мотивованою тим, що заявниця є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території проведення антитерористичної операції в м. Донецьк Донецької області.
Заявниця повідомила, що документи, що підтверджують факт смерті чоловіка є свідоцтво про смерть видане 29.08.2025 так званим «Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки», Республіканського бюро судово-медичної експертизи міста Донецьк про смерть від 28.08.2025 року та фотознімки з місця поховання.
На звернення заявниці до Машівського районного відділу ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з метою реєстрації смерті чоловіка, отримала відмову у вчиненні вказаної дії, оскільки нею для підтвердження смерті пред'явлено документи, які не визнані державою Україна.
Посилаючись на норми законодавства заявниця звернула увагу на те, що документи, що засвідчують факт смерті ОСОБА_2 в певний час, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , видані органами на території м. Донецьк Донецької області, але вони не є підставою для реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану за правилами ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», що створює заявниці перешкоди та робить неможливим отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкової справи, а тому вважає, що єдиним шляхом для отримання захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.
У зв'язку з наведеним заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванівка Бердянського району, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Куйбишевському районі м. Донецьк Донецької області, на тимчасово окупованій території (а.с.2-4).
Ухвалою суду від 04.12.2025 року відкрито провадження у справі (а.с.19).
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно (а.с.20-22), заявниця направила заяву, у якій просить дану справу слухати без її участі, заяву задовольнити в повному обсязі, з'явитися у судове засідання не має можливості у зв'язку з сімейними обставинами (а.с.23). Представник заінтересованої особи причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що заявниця ОСОБА_1 є громадянкою України, яка з 19.11.2025 року зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.5,6,15).
Як убачається з копії повторного свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03.11.2006 р. - 01.02.2005 року заявниця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
ОСОБА_2 є громадянином України, зареєстрований по АДРЕСА_2 та фактичне місце проживання/перебування значиться за адресою: АДРЕСА_3 , що стверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 від 16.09.2000 року та копією довідки №0000501326 від 27.03.2018 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.8,13).
Як убачається з довідки про смерть №С-13616 виданої 29.08.2025 року «Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану управління РАЦС Донецької Народної Республіки» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті « Російська Федерація, Донецька Народна Республіка м. Донецьк» (а.с.11).
У свідоцтві про смерть серія НОМЕР_3 від 29.08.2025 року зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Іванівка, Бердянський район, Запорізька область, Україна - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, Донецька Народна Республіка м. Донецьк (а.с.10).
З наданих заявницею фотознімків відображений цвинтар, зокрема і могила ОСОБА_2 (а.с.12).
Як стверджує заявниця вона зверталася до Машівського РВ ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з метою реєстрації смерті чоловіка, але їй було відмовлено у вчиненні вказаної дії, оскільки нею надано документи, які не визнані державою Україна, а тому вона в позасудовому порядку не має можливості здійснити реєстрацію факту смерті, отримати відповідне свідоцтво про смерть чоловіка та оформити спадщину.
Таким чином, заявниця має перешкоди для отримання свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Одним з таких актів є смерть особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону із обов'язковим внесенням до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За приписами ст.ст.315,317 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливостиі реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Відповідно до положень чч.1,2 ст.1, ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до Меж та Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 року №32/2019, редакції від 07.02.2019 року, відомо, що місто Донецьк входить до цього Переліку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, в редакції від 19.09.2025 року, де зафіксована дата початку тимчасової окупації, зокрема і Донецького району Донецької області - 07.04.2014 року, а дата завершення її не вказана.
Таким чином, зазначене місце смерті ОСОБА_2 станом на 20 серпня 2025 року перебувало у тимчасовій окупації.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦК України, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 1 Об/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № Юб-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів: е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, суд уважає що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк Донецької області, територія, якого входить до тимчасово окупованих міст, надані заявницею документи, не є такими, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», адже обставини, які склалися в момент смерті її чоловіка, не залежали від неї особисто. Встановлення факту смерті чоловіка необхідно заявниці для отримання свідоцтва про його смерть та оформлення спадщини. Реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась. Іншого способу отримати свідоцтво про смерть, ані ж на підставі рішення суду у заявниці не має.
Відтак, з метою захисту законних прав заявниці, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 12,13,259,263-265,268,317 ЦПК України,, суд,-
задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті (в порядку ст. 317 ЦПК України).
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Іванівка, Бердянського району, Запорізької області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Карлівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Полтавський Шлях, 54, м. Карлівка Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 35013778.
Суддя С. М. Косик