Справа № 539/2263/24
Провадження № 2/539/2382/2025
05 грудня 2025 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
у складі головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,
з участю секретаря - Джадан І.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Садового В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з листопада 2020 року по березень 2024 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 33774,15 грн., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем.
Вказує, що позивач, як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковим для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Вказує, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строком на три роки. Розпорядженням КМУ від 12.09.2023 № 793-р відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» визначено на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника (через заборгованість або через технічні проблеми постачальника).
В період з 15.11.2020 по 01.01.2021, з 02.01.2021 по 28.02.2021, з 02.03.2021 по 01.05.2021, з 02.05.2021 по 30.06.2021, з 02.07.2021 по 30.08.2021, з 01.09.2021 по 22.10.2021, з 10.06.2022 по 15.06.2022 відповідач являвся споживачем постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії» яку зазначено у витягі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку позивача.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України №198 від 08.06.2022 «Про постачання природного газу побутовим споживачам» зобов'язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, та базової річної пропозиції споживачам, які з 01.05.2022 були включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», тому з 01.05.2022 ЕІС-код 56ХМ28А35995631W газифікованого об'єкта побутового споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було включено до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та відкрито на ім'я споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Отже, з 15.11.2020 Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а з 16.06.2022 на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є типовими та публічними, а споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договорами.
На умовах договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів.
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ від 05.03.2024, яка залишились незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано, борг не сплачено.
Позивачем в період з листопада 2020 року по березень 2024 року (включно) було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 33774,15 грн., вартість якого не оплачена.
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, що свідчить про неналежне виконання ним своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.
На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.
На адресу суду 24.10.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив, згідно якого позовні вимоги не визнає. Зазначив, що власником житлового будинку з господарськими побудовами АДРЕСА_1 ОСОБА_1 став в порядку спадкування 25.01.2014 року після смерті свого батька. В даному будинку не проживав, інших мешканців в ньому також не було. Природний газ для опалення будинку та приготування їжі не використовувався. Станом на 01.10.2016 року ОСОБА_1 розрахувався за попередньо використаний природний газ із розрахунку показника лічильника 62170 м.куб. в сумі 180,62 грн. Перевіркою лічильника представниками газорозподільного підприємства станом на 27.02.2017 року було встановлено показник лічильника - 62170 м.куб. та відсутність боргу. В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Лубнигаз» з заявою про відключення належного йому будинку від газопостачання. 14.12.2018 року представниками ПАТ «Лубнигаз» було проведено відключення газової плити, котла, колонки, стояка шляхом опломбування про що був відповідно складений Акт про відключення газових приладів з роз'ясненням порядку повторного підключення та відповідальності за самовільне підключення. Не зважаючи на це AT «Лубнигаз», яке є оператором газорозподільної мережі і на яке покладаються обов'язки визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу кінцевими споживачами з листопада 2020 року безпідставно розпочало нарахування об'ємів споживання природного газу побутовим споживачем ОСОБА_1 по його домоволодінню за адресою АДРЕСА_1 . При цьому показники лічильника не фіксувались, нарахування проводилось в незрозумілому порядку. Газорозподільне підприємство має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача. Фіксація показника лічильника газу споживача проводиться представником газорозподільного підприємства та фіксується у відомості про контрольне зняття показань лічильника, або акті про контрольне зняття показника лічильника, або розрахунковій книжці споживача, які підтверджуються особистим підписом споживача. Контрольне зняття показань лічильників газу представником газорозподільного підприємства здійснюється відповідно до власного графіку обходу споживачів та позапланово (за необхідністю), але не рідше одного разу на шість місяців. Споживач зобов'язаний: допускати уповноважених представників газорозподільного підприємства, за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений вузол обліку природного газу (лічильник), у тому числі огляду газопроводу перед та після лічильника. У випадку відмови в доступі чи не забезпечення допуску до об'єкта споживача, внаслідок чого не було здійснено контрольне зняття лічильника газу газорозподільне підприємство має право змінити встановлений режим нарахувань об'ємів (обсягів) та визначення об'єму спожитого природного газу здійснювати за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв. В матеріалах позовної заяви відсутні докази контрольного огляду не рідше одного разу на шість місяців в будинку, який належить ОСОБА_1 , а також доказів відмови у допуску до об'єкта споживача, що могло б стати підставою для змінити встановлений режим нарахувань об'ємів (обсягів) та визначення об'єму спожитого природного газу. Але з врахуванням існуючого відключення від 14.12.2018 року і за відсутності даних про повторне підключення будь-яке нарахування спожитого газу є не тільки безпідставним, але і абсурдним. Прохає в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно позовної заяви прохав розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Свою позицію обґрунтовували аргументами та доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови НКРЕКП №880 від 04.07.2017 р. «Про видачу ліцензій з постачання природного газу…» на території України.
Відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.01.2014 року належить житловий будинок з господарчими побудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №366720999 від 21.02.2024. (а.с. 11, 45)
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно п.2.1. Постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» за цим Договором Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (АТ «Лубнигаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494.
Відповідно до п.1 глави 4 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.
Заборгованість за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 , за показниками лічильника 62120-62170 в розмірі 180,00 грн. сплачена відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією №2 від 18.10.2016 (а.с. 51)
Згідно відмітки про проведену звірку по нарахуванням з абонентом та результати звірки вбачається, що станом на 27.02.2017 року за показниками лічильника 62170, борг відсутній. (а.с. 50)
Відповідно Акту про відключення газових приладів від 14.12.2018 року житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , відключений від газопостачання 14.12.2018 року. (а.с. 52)
Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо позовних вимог, вказував, що за адресою АДРЕСА_1 , газопостачання відключене, природним газом не користується.
Доказів на спростування позиції відповідача ОСОБА_1 позивачем не надано.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , відключено 14.12.2018 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що даному житловому будинку відновлено газопостачання.
Отже, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» - відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальності «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452.
- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 .
- третя особа Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», місцезнаходження: м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, Полтавської області, код ЄДРПОУ 05524713.
Дата складання повного рішення суду 08.12.2025 року.
Суддя Т.Д. Бєссонова