єдиний унікальний номер справи 531/998/25
номер провадження 2/531/560/25
21 листопада 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Клименко Т.М.,
представника позивача - адвоката Жебелевої Г.С.,
представника відповідача - адвоката Жолонко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відкоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвокат Жебелевої Ганни Сергіївни, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 2006 року. Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року по справі 531/11/15-ц шлюб було розірвано. У шлюбі народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на день подачі даного позову виповнилось 18 років. Згідно наказу Карлівського районного суду Полтавської області від 20.01.2021 по справі № 531/12/21 з відповідача примусово стягувались аліменти до досягнення повноліття дитини в розмірі 1/4 від доходу. Наразі син продовжує навчання та є студентом ІІІ курсу денної форми навчання Харківського комп'ютерного фахового коледжу. Навчається за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Нормативний термін навчання з 01.09.22 по 30.06.2026 року. Син з доходів має лише соціальну стипендією в розмірі 890 грн., яка є по суті кишеньковими грошима враховуючи її незначний розмір та яка не покриває базових потреб дитини на їжу, одяг, комунальні та медичні послуги, тренування. Окремо дитина має щомісячні витрати у зв'язку з навчанням, які складаються з витрат на проїзд за місцем навчання та стажування до м. Харкова, придбання розхідних канцелярських товарів, та інших засобів для навчання, навчальної літератури, оплати мобільного зв'язку та інтернету, обслуговування та ремонт оргтехніки (оскільки навчання забезпечується в тому числі онлайн). Загальна сума витрат на базові потреби та на навчання складає 20 000 грн, які син не може самостійно покривати у зв'язку з продовженням навчання. Крім цього, наразі синові для продовження навчання потрібен ноутбук вартістю 40 000 грн, оскільки той що він використовував до цього у незадовільному стані та не забезпечує потреб дитини для навчання за комп'ютерним фахом. Будь-які банківські послуги з кредитування та розстрочки на придбання дорого вартісної оргтехніки для навчання не доступні сину, через відсутність доходу та мінімальний розмір соціальної стипендії. Після закінчення строку стягнення аліментів до повноліття, син проживає та перебуває на повному утриманні позивачки. Згідно звітів Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024, 30.06.2024, 26.08.2024, 19.03.2025 року про здійсненні відрахування аліментів та виплати за місцем працевлаштування за 1-3 квартали 2024 рік відповідач має щомісячний дохід в розмірі 53 348,58 грн., в 4 кварталі 2024 року дохід в розмірі від 51000 до 103 000 грн., а отже батько фінансово спроможний продовжувати надавати утримання повнолітньому синові, який продовжує навчання та здобуває професію для майбутнього самостійного життя. Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів відповідача, щомісячно до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення 23 років.
Ухвалою від 30.04.2025 було відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 03.06.2025 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі ВКЗ позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача частково визнав позовні вимоги та зазначив, що відповідач згодний та має можливість платити аліменти у твердій грошовій сумі - 5000 грн. або 1/10 частину його доходу щомісяця, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст.77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідач є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.22).
Відповідно до довідки №01-17/194 від 08.04.2025 ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу денної форми навчання Харківського комп'ютерного фахового коледжу. Навчається за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Нормативний термін навчання з 01.09.22 по 30.06.2026 року. Стипендією за період з 01.09.2024 по 31.01.2025 не забезпечений за результатами сесії. З 01.02.2025 на навчальний семестр призначена соціальна стипендія у розмірі 890 грн. на місяць.
У довідці від 17.12.2024 №01-17/742 (а.с.23) зазначено, що навчання відбувається онлайн.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Прозастосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Відповідно до ст. 199 ч.1 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Тобто передбаченою цією нормою обов'язковою умовою для стягнення аліментів є потреба повнолітнього сина чи дочки у матеріальній допомозі з боку батьків, та наявна у батьків можливість надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд, даючи оцінку доказам наявним у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що відповідач має обов'язок надавати допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, виходячи з наступного.
Відповідач є військовослужбовцем, має регулярний дохід. Вказана обставина не спростована в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може самостійно вийти за межі позовних вимог.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у частці від заробітку, що не суперечить нормам Сімейного кодексу.
Суд не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 №490/4522/16-ц.
Тому, на думку суду, позовні вимоги про стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу) відповідача підлягають задоволенню.
У відзиві на позов зазначається, що відповідач має на утриманні дружину та матір. Перебування вказаних осіб на утриманні відповідача не підтверджено належними та допустими доказами. До відзиву додано лише свідоцтво про шлюб з ОСОБА_4 та Довідку про отримання допомоги ОСОБА_5 як малозабезпеченим сім'ям.
Виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.61-62) підтверджує факт хвороби відповідача та перебування його на лікуванні у вказані періоди, але не є підставою вважати, що після проведеного лікування, він не зможе забезпечувати себе, свою родину та матеріально допомагати повнолітньому синові, який продовжує навчання.
Посилання представника відповідача у відзиві на відсутність у сина потреби на вказані у позовній заяві витрати (проїзд, проживання, харчування, придбання підручників та ін.), у зв'язку з перебуванням на онлайн навчанні, суд вважає безпідставними, оскільки навіть за умов онлайн-навчання син потребує грошей на проживання, харчування, підручники, витратні матеріали, тощо.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Отже, суд при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципу розумності та справедливості, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на користь повнолітнього сина на його утримання, на період його навчання у Харківському комп'ютерному фаховому коледжі, до 30.06.2026 року, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не більш, як до досягнення ним 23 років.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211 грн. 20 копійок
Відповідно до ст.430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 199 СК України, ст.ст. 206, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвокат Жебелевої Ганни Сергіївни, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на його утримання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 квітня 2025 року, до припинення навчання, але не пізніше, ніж до досягнення сином 23 років.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.11.2025.
Суддя