Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/2507/25
3/382/975/25
08 грудня 2025 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої ха адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ДОПОМОГА-І», РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.10.2025 року, складеного посадовою особою, головним державним інспектором Герею Тетяною Анатоліївною, під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДОПОМОГА-І» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2021 по 30.06.2025, адреса: 07700, Київська область, м. Яготин вул. Шевченка, буд. 13, акт від 24.10.2025 №49119/10-36-07-02-12/32395558, встановлено, що посадова особа або посадова особа головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила порушення в частині ведення податкового обліку, а саме: п. 44 ст. 44, пп. 134.1.1 п-134-1 ст. 134, пп.139.2.1 п.139.2 ст.139, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 999820 грн., в тому числі по періодах; рік 2021 у сумі 12246 грн. (в тому числі 4 квартал 2021 у сумі 12246 грн.); 1 квартал 2022 у сумі 2304 грн.; півріччя 2022 у сумі 38206 грн. (в тому числі 2 квартал 2022 у сумі 35902 грн.); три квартали 2022 у сумі 166523 грн. (в тому числі 3 квартал 2022 у сумі 128317 грн.); рік 2022 у сумі 253852 грн. (в тому числі 4 квартал 2022 у сумі 87329 грн.); 1 квартал 2023 у сумі 6552 грн. півріччя 2023 у сумі 197596 грн. (в тому числі 2 квартал 2023 у сумі 127067 грн.); три квартали 2023 у сумі 328886 грн. (в тому числі 3 квартал 2023 у сумі 136290 грн.); рік 2023 у числі 4 квартал 2023 у сумі 73544 грн.); 1 квартал 2024 у сумі 27413 грн.; півріччя 2024 у сумі 83978 грн. (в тому числі 2 квартал 2024 у сумі 56565 грн.); три квартали 2024 у сумі 129746 грн. (в тому числі 3 квартал 2024 у сумі 45768 грн.); рік 2024 у сумі 164261 грн. (в тому числі 4 квартал 2024 у сумі 34515 грн.); півріччя 2025 у сумі 167031 грн. (в тому числі 2 квартал 2025 у сумі 167031 грн.) та п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, абз. г п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 76166 грн. за червень 2025 у сумі 76166 грн.
Дата, час і місце вчинення порушення: порушення 24.10.2025 за адресою: 07700, Київська область, м. Яготин вул Шевченка, буд. 13, акт від 24.10.2025 №49119/10-36-07-02-12/32395558. Відповідальність за вказані дії передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася за адресою вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких заяв до суду не надходило.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення(проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, звязані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоровя населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обовязків.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП України передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 3 листопада 2015 р. №826/20761/14, висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, у основу яких покладено згадувані висновки акта.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами передбачено, що за результатами розгляду матеріалів документальної перевірки, у терміни та порядку, встановлені Податковим Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, що передбаченіКодексомабо іншимзаконодавством,і складаєподаткове повідомлення-рішенняу випадку,зокрема,якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У якості доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП податковим органом надано витяг з акта про результати документальної планової перевірки від 24.10.2025 року № 49119/10-36-07-02-12/32395558, протокол від 24.10.2025 року.
Слід зазначити, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, є джерелом доказів, однак не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання (Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13).
Акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
Судом встановлено, що в порушення ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі невірно визначено й час вчинення адміністративних правопорушень, а саме, особа, яка його склала, вважає, що вказані правопорушення є триваючими, датою вчинення є період часу з 01.10.2021 по 30.06.2025 встановлено, що посадова особа або посадова особа головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила порушення в частині ведення податкового обліку, а саме: п. 44 ст. 44, пп. 134.1.1 п-134-1 ст. 134, пп.139.2.1 п.139.2 ст.139, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 999820 грн., в тому числі по періодах; рік 2021 у сумі 12246 грн. (в тому числі 4 квартал 2021 у сумі 12246 грн.); 1 квартал 2022 у сумі 2304 грн.; півріччя 2022 у сумі 38206 грн. (в тому числі 2 квартал 2022 у сумі 35902 грн.); три квартали 2022 у сумі 166523 грн. (в тому числі 3 квартал 2022 у сумі 128317 грн.); рік 2022 у сумі 253852 грн. (в тому числі 4 квартал 2022 у сумі 87329 грн.); 1 квартал 2023 у сумі 6552 грн. півріччя 2023 у сумі 197596 грн. (в тому числі 2 квартал 2023 у сумі 127067 грн.); три квартали 2023 у сумі 328886 грн. (в тому числі 3 квартал 2023 у сумі 136290 грн.); рік 2023 у числі 4 квартал 2023 у сумі 73544 грн.); 1 квартал 2024 у сумі 27413 грн.; півріччя 2024 у сумі 83978 грн. (в тому числі 2 квартал 2024 у сумі 56565 грн.); три квартали 2024 у сумі 129746 грн. (в тому числі 3 квартал 2024 у сумі 45768 грн.); рік 2024 у сумі 164261 грн. (в тому числі 4 квартал 2024 у сумі 34515 грн.); півріччя 2025 у сумі 167031 грн. (в тому числі 2 квартал 2025 у сумі 167031 грн.) та п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, абз. г п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 76166 грн. за червень 2025 у сумі 76166 грн.
Триваючим адміністративним правопорушенням, при цьому, є саме порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених певною правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок. Періодичність некоректного подання податкової звітності також не свідчить про тривалий характер правопорушення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та витягу з акта перевірки від 24.10.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку за 2021 рік, 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року (в тому числі 2 квартал 2022); три квартали 2022 (в тому числі 3 квартал 2022 .); рік 2022 рік (в тому числі 4 квартал 2022 ); 1 квартал 2023, півріччя 2023 року (в тому числі 2 квартал 2023 року); три квартали 2023 року (в тому числі 3 квартал 2023 року); рік 2023 у числі 4 квартал 2023 року); 1 квартал 2024 року, півріччя 2024 року (в тому числі 2 квартал 2024 року.); три квартали 2024року (в тому числі 3 квартал 2024року); рік 2024 (в тому числі 4 квартал 2024 року); півріччя 2025 року(в тому числі 2 квартал 2025 року.)
Згідно ч.2 ст. 38 КпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року, справа № 804/401/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16.
Тобто, дане правопорушення є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та акта перевірки вчинене правопорушення не відноситься до триваючого, а відтак строк притягнення до відповідальності закінчився.
Відповідно до п.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких обставин, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та витягу з акта перевірки від 24.10.2025 р. ОСОБА_1 вчинила порушення за 2021 рік, 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року (в тому числі 2 квартал 2022); три квартали 2022 (в тому числі 3 квартал 2022 .); рік 2022 рік (в тому числі 4 квартал 2022 ); 1 квартал 2023, півріччя 2023 року (в тому числі 2 квартал 2023 року); три квартали 2023 року (в тому числі 3 квартал 2023 року); рік 2023 у числі 4 квартал 2023 року); 1 квартал 2024 року, півріччя 2024 року (в тому числі 2 квартал 2024 року.); три квартали 2024року (в тому числі 3 квартал 2024року); рік 2024 (в тому числі 4 квартал 2024 року); півріччя 2025 року(в тому числі 2 квартал 2025 року.), а тому на момент розгляду справи минув строк притягнення особи, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 38, 247, 284, 297 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у звязку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Суддя Кисіль О. А.