Справа № 373/1473/25
Номер провадження 2/373/911/25
03 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуюча суддя Залеська А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування
Представниця позивача Столітній М.М. через систему «Електронний суд» звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кредитну заборгованість у загальному розмірі 50994,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума кредиту; 18308,00 грн - відсотки за користування кредитом; 22686,00 - додаткові відсотки, нараховані позивачем за 114 календарних днів. Також просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним
23.09.2023 між фінансовою установою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами було укладено Договір № 7097098 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», а саме: електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Зазначений кредитний договір було укладено у відповідності до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, які розміщені на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Сторони договору погодили такі істотні умови: сума кредиту 10000,00 грн, (п.1.3 договору); процентна ставка за користування кредитом (стандартна, фіксована) - 1,99 % в день (п.1.5.1); строк надання кредиту - 360 днів та періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4 договору). Також була складена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком 1 до кредитного договору.
Кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на виконання своїх зобов'язань надала позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 10000,00 грн шляхом безготівкового переказу їх 23.09.2023 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку він сам вказав в заяві на отримання кредиту при реєстрації в ІТС товариства. Платежі по переказу кредитних коштів успішно проведено платіжним провайдером ТОВ ФК «Контрактовий Дім», що підтверджується довідками.
Позичальник ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти не приступив до виконання свого зобов'язання та не сплачував проценти за користування кредитом. Від дня отримання кредиту - з 23.09.2023 по 26.05.2024 (день завершення розрахунку кредитодавцем) відповідач не виніс жодного платежу, чим допустив прострочення грошового зобов'язання за договором.
27.05.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у відповідності до пп.3) п.4.1. договору відступив право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7067098 новому кредитору - позивачу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», з яким уклав Договір факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024. Про відступлення права грошової вимоги кредитодавець повідомив відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на його електронну пошту, зазначену при реєстрації на сайті товариства та укладенні кредитного договору.
Розмір відступленої грошової вимоги за кредитним договором первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» визначив в сумі 28308,00 грн, з яких: 10000,00 грн - кредит; 18308 грн - несплачені відсотки за користування кредитом.
ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», набувши права вимоги до відповідача, як новий кредитор донараховав проценти за 114 календарних днів в межах строку кредитного договору (з 27.05.2024 по 17.09.2024), які склали суму 22686,00 грн.
З врахуванням вищевикладеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 50994,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума кредиту; 18308,00 грн - відсотки за користування кредитом, нараховані первісним кредитором; 22686,00 - додаткові відсотки, нараховані позивачем за 114 днів.
Процесуальні рішення та дії у справі.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яким роз'яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву.
Відповідач за зареєстрованим місцем проживання поштову кореспонденцію від суду не отримує, відзив на позов не подав, інших заяв від нього також до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність відзиву на позов та клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув справу на підставі письмових матеріалів, поданих позивачем, як передбачено ч.5 ст. 279, ч.2 чт. 191 ЦПК України
Фактичні обставини та оцінка доказав, наданих позивачем.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», будучи фінансовою установою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та маючи ліцензію НБУ на здійснення фінансових послуг з надання коштів у позику/кредит, розмістило у мережі Інтернет на сайті товариства: https://creditplus.ua/ru/documents Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджені наказом №205-ОД від 10.02.2022. (а.с. 47-57)
23.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7097098 про надання споживчого кредиту (а.с.15-20)
Відповідно до умов цього Договору товариство надає споживачу кредит у розмірі 10000,00 грн (п. 1.3) на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом з періодичністю платежів - кожні 30 днів (п.1.4), а споживач зобов'язується повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору.
Згідно п.п. 1.5.1 договору за користування кредитом нараховуються відсотки за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,99% в день (фіксована), яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору (тобто 360 днів).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом за стандартною процентною ставкою складає 81640,00 грн (п 1.8.1).
За змістом п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п.3) п.4.1. кредитного договору Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживча, але з обов'язковим повідомленням про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Згідно з п. 5.4 договору у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначену в договорі (або окремо надану споживачем товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, повідомлені ним, в тому числі з використанням месенджерів (Viber. Telegram тощо). У такому випадку споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу.
Договір №7097098 про надання споживчого кредиту підписаний позичальником ОСОБА_1 23.09.2023 08:23:09 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора С7626, про що зазначено у розділі 10 договору.
Додатком №1 до кредитного договору№ 7097098 від 23.09.2023 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, яка також підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором С7626 (а.с. 20 звор.стор).
У цій Таблиці серед іншого відображено Графік платежів по сплаті процентів кожні 30 днів, вказані терміни та розмір кожного періодичного платежу, а також визначена дата останнього платежу по процентам та повернення кредиту - 17.09.2024.
Відповідач ОСОБА_1 разом з примірником кредитного договору отримав від кредитодавця та підписав тим самим електронним підписом Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо умов кредитування, реальної річної процентної ставки та загальних витрат споживача по кредиту (а.с.21-22).
23.09.2023 за допомогою платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», який на підставі договору №087/20-П від 08.07.2020 надає послуги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, на картку відповідача № НОМЕР_1 були перераховані 10000,00 грн кредитних коштів (номер транзакції : 1296623830 від 23.09.2023 8:24, про що свідчить інформація про здійснення платіжних операцій ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»» за підписом (КЕП) генерального директора Мазуренка В.М. №7/4985 від 29.05. 2024, а також документи щодо повноважень на здійснення відповідної платіжної операції (а.с.40-46).
Судом ретельно досліджено розрахунок заборгованості за договором №7097098 про надання споживчого кредиту від 23.09.2023, складений кредитодавцем ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у відношенні позичальника ОСОБА_1 (а.с.25-31).
З цього розрахунку слідує, що 23.09.2023 відповідачу надано кредитні кошти в сумі 10000,00 грн. та з цього ж дня почалось нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,99% в день (по 199,00 грн щодня), які відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань не сплачував жодного разу.
Внаслідок не сплати позичальником обов'язкових періодичних платежів по процентам як плати за користування кредитом, у порядку та на умовах передбачених договором (кожні 30 днів), кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», користуючись своїм правом, визначеним у п. 5.4 договору, 06.12.2023 припинив нарахування процентів та зафіксував борг відповідача ОСОБА_1 на цю дату у розмірі 28308,00 грн, з яких: 10000,00 грн кредитні кошти; 18308,00 грн проценти за користування кредитом, нараховані з 23.09.2023 по 06.12.2023. У подальшому з 07.12.2023 - до 26.05.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» жодних нарахувань відповідачу не здійснювало, тим самим кредитодавець достроково 06.12.2023 припинив кредитування відповідача.
27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (фактор) було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників за кредитними договорами відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору (а.с. 73-77).
Згідно з п.п. 3,2-3.4 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за договором становить 149 39 902,29 грн. Ціна продажу прав вимог за цим договором складає 4067724,99 грн, які фактор зобов'язується сплатити клієнту протягом п'яти робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру боржників шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок клієнта.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників та Інформації про боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 на виконання п. 1.2 договору Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 16723 на загальну суму простроченої заборгованості 149 395 902, 29 грн (а.с. 83).
За змістом долучених представником до позовної заяви копій платіжних інструкцій №421 від 31.05.2024, № 420 від 31.05.2024 та № 424 від 04.06.2024 ТОВ « ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перерахувало на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» трьома платежами загальну суму (ціну продажу) - 4 067 724,99 грн згідно договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 (а.с.107-108).
Згідно витягу з Реєстру боржників від 27.05.2024, що є Додатком № 1до Договору факторингу № 27.05/24-Ф клієнт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив фактору ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7097098 у загальній сумі 28308,00 грн, до якої включено: 10000,00 грн - сума заборгованості по кредиту (основний борг) та 18308,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.36).
27.05.2024 кредитодавець на виконання п.п.3) п.4.1. Кредитного договору відправив відповідачу ОСОБА_1 на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену ним при укладенні кредитного договору, повідомлення про прострочення позичальником строків виконання кредитних зобов'язань перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», у зв'язку з чим на підставі договору Факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 відбулось відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА». В повідомленні містяться реквізити рахунку для погашення заборгованості новому кредитору (а.с.23).
ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ:44559822) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб як фінансова установа, що займається такими видами економічної діяльності: надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); інші види грошового посередництва; інші види кредитування. На підставі рішення НБУ від 21.01.2022 №21/113-рк ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822) отримала ліцензію для здійснення діяльності з надання вищевказаних фінансових послуг. Згідно рішення № 251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника Товариства назву ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» змінено на ТОВ « Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни від 10.12.2024 (а.с.10, 104-106).
Позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додатково до розрахунку заборгованості первісного кредитора (ТОВ «Авентус Україна») долучив до позовної заяви свій розрахунок заборгованості за Договором № 7097098 про надання споживчого кредиту від 23.09.2023, складений за 114 календарних днів (27.05.2024-17.09.2024). З цього додаткового розрахунку видно, що позивач після переходу до нього права вимоги - з 27.05.2024 поновив нарахування відсотків на суму неповернутого кредиту за стандартною ставкою - 1,99% в день (по 199,00 грн щодня) та за період з 27.05.2024 по 17.09.2024 нарахував відповідачу проценти загальний розмір яких склав 22656,00 грн (10000 грн х 1,99% х 114 днів) (а.с.31-33).
Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.
Між сторонами існує спір, що виник з кредитних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов'язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» та Законом «Про захист прав споживачів».
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 -3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч.1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляд із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6. п.12 ч.1 ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ст.11 Закону).
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз.2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору, та висновки суду.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів, порядку їх сплати становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема: умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 23.09.2023 між ТОВ "АВЕНТУС Україна" (кредитодавець)
та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено електронний Договір № 7097098 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідачу 23.09.2023 було надано кредит в розмірі 10000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку він вказав при укладенні договору.
Згідно умов Договору кредит надано відповідачу на строк 360 днів (до 17.09.2024) під зобов'язання вносити обов'язкові періодичні платежі по процентам за користування кредитом кожні 30 днів у терміни та розмірах, які вказані у Графіку платежів, наведеного в Таблиці обчислення орієнтовної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача (додаток №1 до договору).
Згідно інформації, яка відображена в розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відповідач після отримання кредитних коштів не здійснив жодного обов'язкового платежу по процентам. За таких обставин 16.12.2024 кредитодавець припинив нарахування відповідачу процентів за користування кредитом, визначив усю заборгованість відповідача простроченою, зафіксувавши її в розмірі 28304,00 грн, з яких: 10000,00 грн - кредитні кошти (основний борг); 18308,00 грн - несплачені проценти за користування кредитом у період з 23.09.2023 по 06.12.2023 (10000 грн х 1,99% х 92 дні).
Такі дії ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідають умовам договору та вимогам закону, оскільки узгоджуються з положеннями п. 5.4 кредитного договору, п. 1. ч. 1 ст. 611 та ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема: у постанові від 28.03.2018 справа № 444/9519/12, висунення кредитодавцем вимоги достроково повернути кредитні кошти та відсотки за користування кредитом по своїй юридичній природі є зміною, визначеного у договорі строку, на який надався кредит (строку кредитування).
З усього вищевикладеного слідує висновок, що кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем (невнесення періодичних платежів згідно Графіку) змінив, визначений у Договорі строк кредитування (360 днів) та достроково, з 06.12.2023 припинив нарахування визначених договором процентів за користування кредитом, тобто припинив кредитування відповідача, тим самим зобов'язав позичальника ОСОБА_1 до закінчення строку, вказаного в договорі ( до17.09.2024), повністю повернути кредит та сплатити проценти.
Визначена кредитодавцем ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7097098 від 23.09.2023 станом на 06.12.2023 у загальному розмірі 28308,00 грн перевірена судом, відповідає фактичним обставинам справи та умовам договору. Внаслідок припинення кредитування відповідача цей розмір заборгованості не змінився та залишився тим самим також і станом на 26.05.2024 - день складання розрахунку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
27.05.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором факторингу №25.07/24-Ф та згідно Реєстру боржників відступило позивачу право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7097098 від 23.09.2023 на суму 28308,00 грн, з яких: 10000 грн - кредитні кошти (основний борг); 18308,00 грн - несплачені проценти за користування кредитом, що нараховані станом на 06.12.2023.
Новий кредитор у грошовому зав'язані за кредитним договором - позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» з дня укладання договору факторингу - з 27.05.2024 поновив нарахування процентів за Договором 7097098 від 23.09.2023, що підтвердив своїм розрахунок за 114 календарних дні (27.05.2023 - 17.09.2024), нарахувавши відповідачу у цей період додаткові проценти у сумі 22686,00 грн (10000,00 грн х 1,99% х 114 днів).
Такі дії позивача не відповідають ні умовам договору, ні вимогам закону, оскільки первісний кредитор (кредитодавець) фактично змінив строк користування кредитом (строк кредитування) датою 06.12.2023, після чого жодних процентів відповідачу не нараховував та у подальшому - 27.05.2024 відступив позивачу право грошової вимоги, вирахуваної станом на 06.12.2023, а саме: право достроково вимагати повернення відповідачем усієї заборгованості по кредиту та процентам на загальну суму 28308,00 грн, а не право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, встановивши, що кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, з 06.12.2023 припинив нарахування відповідачу відсотків у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, та, у відповідності до п. 5.4 договору, п. 1 ч. 1 ст. 611 та ч.2 ст. 1050 ЦК України достроково припинив кредитування відповідача, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» неправомірно з 27.05.2024, тобто після перерви майже у шість місяців поновив кредитування позичальника в односторонньому порядку.
За таких обставин суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача процентів у сумі 22686,00 грн, які нараховані ним за 114 календарних днів (27.05.2024 - 17.09.2024).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму кредитної заборгованості 28308,00 грн, з яких: 10000 грн - неповернута сума кредиту (основний борг); 18308,00 грн - проценти за користування кредитом, нараховані кредитодавцем з 23.09.2023 по 06.12.2023 включно.
Інший висновок суду не відповідав би з'ясованим обставинам, принципу законності і справедливості.
Вирішення питання розподілу судових витрат.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати: на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір - 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Ціна позову позивачем визначена сумою 50994,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 28308,00 грн, що становить 55,51 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідачки на користь позивача суд присуджує 1344,67 грн судового збору (2 422,40 грн х 55,51 %).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної долучено: копія Договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М.; копія Заявки № 8323 від 14.04.2025 на виконання доручення за договором №10/12-2024 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7097098 від 23.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ; копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 9422/10 від 18.09.2020; копія Ордера на надання правничої допомоги № 1896257 від 12.05.2025 адвоката Столітнього М.М; Акт №8323 від 12.05.2025 прийому-передачі виконаних робіт за договором №10/12-2024 від 10.12.2024 та Рахунок на оплату послуг адвоката №8323-12/05-2025від 21.10.2024 з переліком та вартістю послуг: 10 видів на суму 10000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, де вказано, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на послуги адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»; від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд зауважує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на те, що справа є типовою для адвоката, на що вказує предмет спору, а також номер Заявки до договору та номер Акта (№ 8323) прийому-передачі виконаних робіт, підписаний адвокатом та позивачем, а також, що справа розглянута у спрощеному порядку, без виклику сторін, за письмовими матеріалами, поданими позивачем, суд критично ставиться до реальності частини послуг адвоката, які зазначені в рахунку-фактурі та в Акті прийому-передачі виконаних робіт, зокрема таких як: зустріч з адвокатом та первинна консультація (0,5 год) - 440,00 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання (1 год) -840 грн та складання письмового консультативного висновку для клієнта (1 год) - 840 грн). Крім цього, складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення), що включені до суми 1640,00 грн, а також представництво інтересів клієнта безпосередньо в суді, що оцінено на 1640,00 грн, - взагалі не надавались позивачу за відсутності у цьому необхідності.
Враховуючи зазначене вище, оцінюючи складність цієї справи як малозначну та типову, беручи до уваги не послідовність за змістом та подіями долучених до позову додатків, не виклад у позовній заяві порядку нарахування та припинення нарахування процентів кредитодавцем, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу (10000 грн) та визначає їх у розмірі 4000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими адвокатськими послугами, їх якістю та обсягом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кредитну заборгованість за Договором №7097098 від 23.09.2023 в розмірі 28308,00 грн (двадцять вісім тисяч триста вісім гривень), з яких: 10000,00 грн - неповернутий кредит; 18308,00 грн - проценти за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати в сумі 5344,67 грн (п'ять тисяч триста сорок чотири гривні 67 копійок), з яких: 1344,67 грн - судовий збір та 4000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя А.О. Залеська