Справа № 757/17848/23-ц
Провадження № 2-др/369/168/25
Іменем України
08.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Голиці Тетяни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №757/17848/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2025 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору:
Визнано незаконним та скасовано наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 01.04.2022 №389/ос в частині призупинення дії трудового договору від 21.10.2021 №618-2021 з 01.04.2022 з ОСОБА_1 , аудитором внутрішнім Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (час призупинення дії трудового договору) за період з 01.04.2022 по 28.09.2023 у сумі 820 992,90 грн.
06.10.2025 року до суду від представника позивача - адвоката Голиці Тетяни Іванівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №757/17848/23-ц, відповідно до вимог якої позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу, понесені нею у зв'язку з розглядом справи, в розмірі 158 432,91 грн. Документ був сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2025 року.
Від представника позивача, адвоката Голиці Т.І., надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності позивача та її представника.
18.11.2025 року представником відповідача подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якого просив суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення або зменшити їх розмір.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, дослідивши заяву позивача, заперечення відповідача та матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
За вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк було надано документи на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію договору про надання правової допомоги №24/цс від 30.03.2023; копію додаткової угоди №1 від 23.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №24/цс від 30.03.2023; копію довіреності від 28.07.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко І.В. за реєстровим №602; копію наказу директора Адвокатського бюро «Івана Хомича» від 24.05.2021 №5-К «Про переведення на посаду адвоката Голиці Т.І.»; копію наказу директора Адвокатського бюро «Івана Хомича» від 02.10.2024 №19/1-К «Про переведення на посаду адвоката Трофимчук К.О.»; копію акта прийому-передачі наданої правничої допомоги від 30.09.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №757/17848/23-ц; копію рахунок-фактури №1 від 30.03.2023; копію рахунок-фактури №81 від 13.03.2025; копію рахунок-фактури №93 від 20.05.2025; копію рахунок-фактури №103 від 23.07.2025; копію рахунок-фактури №110 від 22.09.2025; копію фільтрованої виписки за період з 01.01.2023 по 31.12.2023; копію фільтрованої виписки за період з 01.01.2025 по 29.09.2025; копію фільтрованої виписки за період з 01.01.2025 по 29.09.2025.
Даними доказами підтверджується, що позивачем відповідно до Договору про надання правової допомоги №24/цс від 30.03.2023 та додаткової угоди №1 від 23.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №24/цс від 30.03.2023було оплачено надану йому професійну правничу допомогу у справі №757/17848/23-ц, шляхом переказу 32 000,00 грн. (загальна сума).
Правнича допомога за п. 4.2. Договору про надання правової допомоги №24/цс від 30.03.2023 становить 126 432,91 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 19.04.2023 у справі №760/10847/20-ц, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Також Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 у справі №922/619/18 дійшов правового висновку, що суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони.
У постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18 викладена правова позиція, згідно з якою відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови).
За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного та заперечення відповідача на заяву про ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість суми витрат на правничу допомогу у розмірі та їх співмірності ціні позову, складності справи, часу, який витрачений представником позивача на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З огляду на вказане, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100 000 грн.
Керуючись ст.ст. 258-260, 263-265, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. №5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок).
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне додаткове рішення складено: 18.12.2025 року.
Суддя А.В. Янченко