Справа № 357/19987/25
1-кс/357/2599/25
05 грудня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_4 ,
підозрюваний: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 6 м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню №12025111030002517 від 03.12.2025,
клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , з середньою освітою, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліціїГУНП в Київській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днівз утриманням на гауптвахті, без можливості внесення застави в рамках кримінального провадження №12025111030002517 від 03.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178, пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Так, клопотання вмотивоване тим, що 08.01.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2025 № 10 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду кулеметника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти цієї ж військової частини.
Далі, 06.03.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2025 № 69 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти цієї ж військової частини.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. ст. 4, 9, 11, 13, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов?язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, бути зразком високої культури, скромності та витримки, захищати і поважати конституційні права і свободи людини і громадянина, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків та утримуватися від шкідливих для здоров?я звичок.
Водночас, згідно зі ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Приблизно о 20 годині 10 хвилин 03.12.2025 у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп?яніння та знаходився поруч із зупинкою громадського транспорту, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 97, виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням спеціально пристосованого предмету для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , приблизно о 20 годині 30 хвилин 03.12.2025, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, знаходячись поруч із зупинкою громадського транспорту, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 97, діючи в порушення зазначених вимог законодавства, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності у суспільному житті, правил співжиття та взаємної поваги, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, бажаючи протиставити себе встановленим в суспільстві нормам, самоутвердитися за рахунок цього та прагнучи показати свою зневагу до інших людей, що супроводжувалось особливою зухвалістю, помітивши раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , який перебував поруч із вказаною зупинкою, безпричинно, діставши з кишені ніж з металевим клинком, та тримаючи його у правій руці наніс не одного удару в область грудної клітини ОСОБА_7 , а також продовжив наносити численні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулуба потерпілого.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, відкритої рани носа, зовнішнього покриву шкіри та відкритої рани передньої стінки грудної клітки.
04 грудня 2025 в порядку ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04 грудня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК Українипідтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1. 03 грудня 2025 року, в період часу з 21.30 год по 22.27 год. проведено огляд місця події (відкритої ділянки місцевості) за вказаною адресою, поблизу зупинки громадського транспорту де виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Redmi 9» темно-синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору (далі РБК), який поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії;
-ніж (складний) коричневого кольору з дерев'яними вставками на руків'ї з нашаруванням РБК, який поміщено до картонної коробки, що опечатано биркою з відповідними написами з підписами учасників слідчої дії;
-запальничку чорного кольору, щіпці сірого кольору, монету номіналом 5 гривень, монету номіналом 10 гривень, які поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії.
2. Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час затримання ОСОБА_5 за результатами особистого обшуку підозрюваного вилучено: куртку чорного кольору зі слідами РБК та кросівки чорного кольору з білими вставками зі слідами РБК, які поміщено до картонної коробки, опечатано биркою з відповідними написами та підписами.
3. Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що перебуваючи на зупинці громадського транспорту по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква у вечірній час доби невідома особа чоловічої статті почала наносити тілесні ушкодження із використанням ножа (складного).
4. Протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 , який розповів та продемонстрував, що 03 грудня 2025 року у вечірній час доби близько 20 год. 00 хв. перебував на зупинці громадського транспорту по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква, поруч із закладом харчування. В подальшому, ОСОБА_7 помітив невідому особу чоловічої статі, який підсів поруч на зупинці громадського транспорту та почав наносити тілесні ушкодження із використанням ножа (складного), а саме: тричі в область грудної клітини, в подальшому кулаком лівої руки в область обличчя, після чого ОСОБА_7 намагаючись зупинити протиправні діяння невідомого чоловіка почав захищатися та повалив невідомого чоловіка на асфальтне покриття зафіксувавши руки невідомого, ніж вирвав у невідомого та викинув у бік задля забезпечення власної безпеки.
5. Протоколом огляду відеозапису, де встановлено, що 03.12.2025 о 20 год. 13 хв. ОСОБА_5 підсів до ОСОБА_7 на зупинці громадського транспорту та почав наносити тілесні ушкодження правою рукою із використанням ножа в область грудної клітини ОСОБА_7 . Крім цього, ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7 в область обличчя.
6. А також іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Таким чином, слідчий та прокурор відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, вважають, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що і є обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з метою запобігання останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже з клопотання слідчого та прокурора вбачається, що ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Тому, варто врахувати наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду. Наразі ОСОБА_5 перебуває у статусі СЗЧ військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує його схильність до переховування. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_5 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Поряд із цим, ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, а ті, що є не стали перешкодою для вчинення ним кримінального правопорушення, а від так не стануть перешкодою уникненню органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, ОСОБА_5 , зловживає алкогольними напоями, веде антигромадський спосіб життя. Поряд із цим, ОСОБА_5 не обтяжений фактичними сімейними відносинами, неодружений. Зазначені обставини свідчать про відсутність для ОСОБА_5 стримуючих факторів та очевидність наявного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, підозра ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з використанням умов воєнного стану, посилює можливий рівень судової репресії.
Крім цього ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , буде намагатися встановити дані свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, задля незаконного впливу на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_5 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, так як ОСОБА_5 попередньо, діючи умисно, вже спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 . Тому будь яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на нього незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії процесу.
Крім цього ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а також враховуючи відсутність будь-яких моральних принципів, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, в тому числі стосовно свідків даного злочину шляхом незаконного впливу на них з метою викривлення події злочину та реабілітації себе як злочинця.
Крім цього, ОСОБА_5 перебуває у статусі СЗЧ військової частини НОМЕР_1 та неодноразово залишав її межі, що підтверджуються наявними матеріалами кримінального провадження, що вказує на схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень зокрема проти встановленого порядку несення служби.
Наведені вище обставини свідчать, що застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.
Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов'язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований з огляду на високий ступінь ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність ризику впливу на свідків та потерпілого, переховування від органів досудового розслідування та суду.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь-які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_5 , з огляду на наявність високого ступеню ризиків впливу на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також переховування від органів досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у світлі чого слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гаупвахті строком на шістдесят днів, без визначення застави враховуючи насильницький характер злочину.
Позиція сторін
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказане свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, при цьому навів доводи викладені в клопотанні та зазначив, що враховуючи характер та спосіб вчинення даного злочину, одночасно прокурор просив не визначати розмір застави враховуючи насильницький характер злочину.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 з утриманням на гауптвахті.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому не заперечував щодо задоволення клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюз утриманням на гауптвахті.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником (слідчим та прокурором) дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за викладених у клопотанні обставин.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах 03 грудня 2025 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження за №12025111030002517, у ході якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину 04.12.2025 о 01:08 год. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 04.12.2025 о 18:53 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному вручено ОСОБА_5 04.12.2025 о 18:55 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецьт м. Біла Церква, Київської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , з середньою освітою, раніше не судимий
Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин, визначених ст. 132, пунктів 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
На думку слідчого судді, ризик переховування підозрюваного від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_5 підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочинами. Санкція ч. 4 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, підозрюваного може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Крім того, наразі ОСОБА_5 перебуває у статусі СЗЧ військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує його схильність до переховування.
Ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальним з огляду на те, що оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може намагатися встановити дані свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Слідчий суддя також зазначає про актуальність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а також враховуючи характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, а також перебування у статусі СЗЧ військової частини НОМЕР_1 вказує на схильність ОСОБА_5 до вчинення нових кримінальних правопорушень, зокрема проти встановленого порядку несення служби.
Аргументи сторони захисту у свої сукупності не є настільки суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними, у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків; репутація підозрюваного; майновий стан; наявність постійного місця проживання; відсутність утриманців; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, вказують на те, що обставини передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України свідчить про не можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дані визначені пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановлення факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то слідчий суддя у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Слідчий суддя також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає відносно ОСОБА_5 шістдесятиденний строк тримання під вартою без визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 181, 183-186, 193, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, терміном на шістдесят діб, в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 01.02.2026 включно з утриманням на гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити старшому слідчому, прокурору, захиснику та підозрюваному для відому, а також направити начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повний текст ухвали виготовлений і проголошений об 14:30 год. 08.12.2025 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_8