Справа №293/1371/25
Провадження № 4-с/293/5/2025
02 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність в.о. начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковалевської М.В., стягувач - ПАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступник стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»
І. СУТЬ СПРАВИ
11.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність в.о. начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковалевської М.В., згідно якої просить:
- визнати бездіяльність в.о. начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковалевської М.В. з приводу відмови у знятті арешту, що накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212449 від 07.08.2013, виданою державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, реєстраційні номери обтяження: №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 (спеціальний розділ);
- зняти арешт, що накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212449 від 07.08.2013, виданою державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, реєстраційні номери обтяження: №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 (спеціальний розділ).
Вимоги скарги мотивовані, зокрема, тим, що виконавчі провадження в рамках яких накладалися арешт на майно ОСОБА_1 закінчені, а тому відсутні правові підстави для примусових дій державного виконавця, які полягають в арешті майна.
Скаржник, доводить, що незняття арешту накладеного в межах виконавчого провадження №39212449 є незаконним та таким, що порушує його право власності, а також суперечить нормам ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження".
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою від 13.11.2025 суд призначив розгляд скарги ОСОБА_1 на 10 год 00 хв. 02.12.2025 (а.с.33).
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник скаржника - адвокат Хільчевський С.О. подав до суду заяви про розгляд справи без участі та доручення доказів. У заявах зазначає, що вимоги скарги підтримує та просить задовольнити (а.с.46-52).
В.о. начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковалевська М.В. в судове засідання не з'явилась, причини неявки до суду не повідомила. Письмових пояснень по суті скарги до суду не подала.
20.11.2025 до суду надійшла заява представника АТ «Райффайзен Банк» про розгляд справи без участі АТ «Райффайзен Банк» (а.с.39-45).
За приписами ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 27.08.2012 у справі №2/0624/582/2012 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 825 057,40 грн. в солідарному порядку (а.с.6).
Ухвалою від 22.06.2017 по справі №2/0624/582/2012 та ухвалою від 01.11.2017 (про виправлення описки) замінено сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП №52455651 по виконанню виконавчого листа, виданого Черняхівським районним судом Житомирської області від 05.11.2012 по справі №2/0624/582/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитної заборгованості в розмірі 825 057,40 грн. та судових витрат в розмірі 1609,50 грн, з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082) (а.с.7,8).
Згідно листа Житомирської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», адресованого приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Сєтаку В.Я. у 2012 році, зазначає, що у зв'язку з припиненням іпотечного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить зняти заборону на відчуження майна, а саме: житловий будинок та земельну ділянку площею 945 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , переданому в іпотеку згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 15.05.2007 №6869 (а.с.9)
Згідно довідки ФК «Профіт капітал» вих. №3937511 ТОВ «Профіт капітал» - новий кредитор, згідно набутого права вимоги по кредитному договору №014/7339/74/109584 від 14.05.2007, за яким позичальником виступає ОСОБА_1 засвідчує, що станом на 02.10.2015 ОСОБА_1 не має майнових зобов'язань перед ТОВ «ФК «Профіт капітал». Кредитний договір №014/7339/74/109584 від 14.05.2007 - закритий (а.с.10).
Із повідомлення Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області від 17.10.2025 №19.5/20/5/2025/110270 вбачається, що реєстраційні номери обтяження №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 внесено на підставі постанови про арешт майна по ВП №39212449 (а.с.14).
Із копії договору про розірвання Кредитного договору №014/7339/74/109584 від 14.05.2007 від 26.12.2017, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» та ОСОБА_1 вбачається, що сторони дійшли згоди розірвати Кредитний договір №014/7339/74/109584 від 14.05.2007 укладений між ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ОСОБА_1 . Сторони домовились, що підставою розірвання кредитного договору є припинення зобов'язань по ньому за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація) в порядку ст.604 ЦК України. Сторони визнають, що загальна сума зобов'язань позичальника перед кредитором по кредитному договору №01/7339/74/109584 від 14.05.2007 становить 3090459,51 доларів США, що еквівалентно 79824943,56 грн. станом на 28.09.2016 (дату виникнення права вимоги у кредитора) та складається з 106600,45 доларів США по тілу кредиту; 2754649,97 доларів США по відсоткам за кредитом, 229209,09 доларів США - пені, надалі Первісне зобов'язання». Первісне зобов'язання включає в себе суму заборгованості, яка підлягає стягнення по рішенню Черняхівського районного суду Житомирської області від 27.08.2012 по справі №2/0624/582/2012, по якому видано виконавчий лист №2/0624/582/2012 від 05.11.2012 по боржнику ОСОБА_1 та виконавчий лист №2/0624/582/2012 від 05.11.2012 по боржнику - ОСОБА_2 . Сторони домовилися замінити первісне зобов'язання обсяг якого визначений п.3 договору новим зобов'язанням, відповідно до якого позичальник зобов'язується сплатити кредитору суму в розмірі 100 000, 00 гривень в день укладення цього договору про розірвання (а.с.19-21).
26.12.2017 ОСОБА_2 сплатила ТОВ «ФК Профіт капітал» 100 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором №014/7339/74/109584 від 14.05.2007 від ОСОБА_1 (а.с.22).
22.10.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Хільчевський С.О. звернувся до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою про зняття арешту накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212499 від 07.08.2013 виданою державним виконавцем ВДВС Черняхівського РУЮ, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційні номери обтяжень: №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 (а.с.23-25).
Згідно відповіді Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 04.11.2025 №19.5/20/5/2025/115486 в даному випадку відсутні передбачені законом України «Про виконавче провадження» підстави для зняття арешту зі всього майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212449 від 07.08.2013, виданою державним виконавцем ВДВС Черняхівського РУЮ у Житомирській області, реєстраційні номери обтяжень №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013. Разом з тим повідомлено, що згідно п.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду»(а.с.26-27).
Із наданої представником позивача інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 01.12.2025 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що за вказаними параметрами запиту, зокрема, щодо виконавчого провадження № 39212449, в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня (а.с.49-52).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до п.9 ч.3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі -Закон №1404).
Відповідно до ст.1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За змістом пункту 5 частини першої статті 5 Закону №1404 постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, накладення штрафу, про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Поряд з цим, статтею 2 Закону №1404 передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як встановлено п.4 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Суд також зауважує, що норми ст.39 Закону №1404 містять вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження.
Згідно ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно ч. 3 ст. 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.
Водночас підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням.
Так, предметом оскарження є бездіяльність державного виконавця щодо відмови у не зняття арешту майна боржника накладеного у межах ВП №39212449, відкритому на виконання виконавчого листа Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.11.2012 №2/0624/582/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» 825 057,40 грн. боргу в солідарному порядку.
Кінцевим кредитором та стягувачем за даним виконавчим листом є ТОВ «ФК «Профіт капітал».
26.12.2017 між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про розірвання кредитного договору №014/7339/74/109584 від 14.05.2007, зобов'язання за яким ОСОБА_1 виконано в повному обсязі.
Згідно ВП-спецпідрозділ від 17.10.2025 виконавче провадження №39212449 закінчено.
Водночас, Законом №1404 не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа, у зв'язку з його добровільним виконанням після закриття виконавчого провадження.
При цьому судом зазначається, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Таким чином, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно боржника у виконавчому провадженні №39212449 унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.
Крім того, суд бере до уваги, що оскільки виконавче провадження, в рамках якого накладався арешт на майно ОСОБА_1 - станом на 01.12.2025 відсутні, що підтверджується роздруківками за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП, то підстави для подальших примусових дій державного виконавця відсутні.
На підставі зазначеного, суд погоджується з твердженням скаржника, що не зняття арешту з його майна у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи порушує його права на мирне володіння своїм майном та підлягає захисту шляхом зобов'язання ДВС зняти арешт з майна боржника.
За таких обставин та враховуючи добровільне погашення первинним боржником - ОСОБА_1 боргу за погодженням з кредитором, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, скарга на бездіяльності виконавчої служби щодо незняття арешту з майна заявника є підставною та підлягає задоволенню.
Вказана позиція узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.07.2022 у справі № 2/00301/806/11,від 01.11.2021 у справі №21/170-08, від 03.11.2021 у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі №645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).
Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що на час звернення зі скаргою до суду за наявності арешту (обтяження,) накладеного на майно ОСОБА_1 порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно, за відсутності виконавчих проваджень, в яких він є боржником, суд не вбачає, а тому право скаржника підлягає судовому захисту, шляхом зняття арешту на майно ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № від 07.08.2013, виданою державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, реєстраційні номери обтяжень №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013.
Керуючись ст.ст 258-261, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність виконуючої обов'язки начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалевської Марії Вікторівни з приводу відмови у знятті арешту, що накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212449 від 07.08.2013, виданою державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, реєстраційні номери обтяження: №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 (спеціальний розділ) - протиправною.
Зобов'язати Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39212449 від 07.08.2013, виданою державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, реєстраційні номери обтяження: №23297093 від 28.08.2013 та №2267466 від 28.08.2013 (спеціальний розділ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано: 08.12.2025.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО