Справа № 619/2080/12
Провадження № 6/288/37/25
08 грудня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Рудника М. І.,
за участю секретаря судового засідання - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 , стягувач АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває заява ОСОБА_1 , стягувач АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині.
З наданої заяви вбачається, що у липні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (нині АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду про стягнення в солідарному порядку з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 41735,88 гривень, з яких 13259,39 гривень заборгованість за кредитом, 18432,94 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 10043,55 гривень пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2012 року позов задоволено.
24 жовтня 2022 року Житомирський апеляційний суд скасував заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2012 року і ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року у розмірі 22319,13 гривень, судовий збір в розмірі по 111,50 гривень з кожного та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 626,00 гривень. В решті вимог відмовлено.
На виконання попереднього рішення Попільнянського районного суду Житомирської області було видано виконавчий лист № 619/2080/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанку» заборгованості за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 41735,88 гривень.
З метою виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження винесена постанова про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ.
В ході вчинення виконавчих дій, 29.08.2025року у зв'язку з нібито відсутністю у боржника майна та доходів, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Зміст виконавчого листа № 619/2080/2012 суперечить рішенню суду апеляційної інстанції.
Крім того, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасним, оскільки боржником використовується рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на якому перебували кошти, та який використовується боржником для забезпечення базових життєвих потреб.
Закриття виконавчого провадження позбавляє деяких прав, як стягувача так і боржника.
Враховуючи викладене, заявник просить визнати виконавчий лист № 619/2080/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанку» заборгованості за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 41735,88 гривень таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення понад 22319,13 гривень відповідно до постанови від 24 жовтня 2022 року Житомирського апеляційного суду. Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вчинити дії щодо поновлення виконавчого провадження, щодо приведення у відповідність до рішення від 24.10.2022 року Житомирського апеляційного суду постанови про арешт коштів боржника в частині суми арешту та щодо надання доступу боржнику до його рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 згідно з пунктом 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження», в межах двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
Заявник в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати дану заяву без його участі.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно довідки про доставку електронного документу, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Представник Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання, в якому просить провести розгляду даної справи без участі їх представника.
Представник третьої особи Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно довідки про доставку електронного документу, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2012 року, позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 41735 гривень 88 копійок, понесені судові витрати в сумі 208 гривень 68 копійок з кожного та понесені витрати пов'язані з оголошенням у пресі в сумі 210 гривень з кожного.
Відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 13.09.2012 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 22319,13 гривень. В решті вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 111,50 гривень з кожного. Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 626,00 гривень. /а.с. 79/
Як вбачається з повідомлення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України № 518/3.2/32-25/вх.С-58-1-25 від 17 жовтня 2025 року, згідно отриманої інформації з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні у вказаному відділі з 04.04.2016 року перебувало виконавче провадження № 50683870 з виконання виконавчого листа № 619/2080/12, боржником по вказаному виконавчому листу є ОСОБА_1 . В ході вчинення виконавчих дій, 29.08.2025 року у зв'язку з відсутністю у боржника майна та доходів, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. На даний час вказаний виконавчий документ повторно до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходив та на виконанні не перебуває. З метою виконання даного рішення суду, державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, направлено на виконання до банківських установ. На даний час підстави для зняття арешту з коштів в рамках вищевказаного виконавчого провадження відсутні. Стосовно визначення заявнику поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, то в період виконання даного виконавчого провадження до відділу від ОСОБА_1 заява щодо визначення останньому поточного рахунку для здійснення видаткових операцій не надходила. /а.с. 80-82/
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Основні засади виконавчого провадження визначені у статті 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення в тому числі на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно до частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частина 3 статті 432 ЦПК України визначає, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом /частина 4 статті 432 ЦПК України/.
За змістом норми статті 432 ЦПК України, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Як вбачається з постанови Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 13.09.2012 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 22319,13 гривень. В решті вимог відмовлено.
Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором, яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зменшено, а саме: з 41735,88 гривень, яка була присуджена рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 13.09.2012 року, до 22319,13 гривень.
Отже, виконавчий лист № 619/2080/2012 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення понад 22319,13 гривень.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Щодо вимоги про зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вчинити дії щодо надання доступу боржнику до його рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 в межах двох мінімальних заробітних плат щомісяця, суд зазначає наступне.
Як вбачається з відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області /а.с. 80-82/, в період виконання вищевказаного виконавчого провадження до відділу заява ОСОБА_1 щодо визначення останньому поточного рахунку для здійснення видаткових операцій не надходила.
Абзацом другим пункту 1 Розділу XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.
Під час розгляду заяви, передбаченої пунктом 1 цього розділу, виконавець за допомогою автоматизованої системи перевіряє наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника. У разі наявності відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника перед винесенням постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій виконавець повинен перевірити наявність або відсутність такої постанови в інших виконавчих провадженнях.
Одночасно з цим, пункт 4 розділу XIX вказаної Інструкції передбачає, що виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо: - заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;- встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу); - арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову; - виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувану відповідно до статті 37 Закону;- зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.
Про відмову в задоволенні заяви боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій виконавець письмово повідомляє боржника в порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
При зверненні до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині, ОСОБА_1 не надав доказів, що він звертався до відділу із заявою щодо визначення останньому поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
Отже, враховуючи вищевикладене на даний час підстав для винесення виконавцем постанови про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій не має, оскільки відкритті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 на виконанні у відділі відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви в частині зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вчинити дії щодо надання доступу боржнику до його рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 в межах двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
Отже, з огляду на вищевказане та те, що сума заборгованості зменшена постановою Житомирського апеляційного суду від 24.10.2022 року, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 1-3 Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 212, 258-261, 353, 432 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , стягувач АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині - задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист № 619/2080/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанку» заборгованості за кредитним договором № МП-13-07 від 25.05.2007 року в розмірі 41735,88 гривень таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення понад 22319,13 гривень відповідно до постанови від 24 жовтня 2022 року Житомирського апеляційного суду.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вчинити дії щодо поновлення виконавчого провадження.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вчинити дії щодо приведення у відповідність до рішення від 24.10.2022 року Житомирського апеляційного суду постанови про арешт коштів боржника в частині суми арешту.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник