Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1360/25
2/287/894/25
05 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У обгрунтування позову позивач зазначає, що 24 квітня 1999 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирської області за актовим записом № 21. Від спільного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. На даний час сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо більше трьох років. На думку позивача, оскільки шлюб припинив своє існування, поновлення подружніх відносин неможливе, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, у зв'язку з чим він наполягає на розірванні шлюбу. Спору про поділ майна , що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами немає. Також, позивач просить термін на примирення не надавати.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Русину М.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.11.2025 від відповідачки надійшла до суду письмова заява, у якій відповідачка просить суд надати строк для примирення з позивачем ОСОБА_1 терміном шість місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, у якій просить розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання на розгляд справи повторно не з'явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення на її адресу судової повістки, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідачка до суду не надала.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що сторони з 24 квітня 1999 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 21 (а.с. 6).
Згідно із копією паспорту місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідачка також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується інформацією Олевської міської ради Житомирської області за № 2592 від 23.09.2025 (а.с. 14).
Дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому на даний час сторони не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час з боку позивача спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв'язку з чим сім'я розпалась остаточно. Позивач обдумав своє рішення і остаточно визначився із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Стосовно поданої до суду заяви відповідачки про надання строку на примирення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки позивач скористався правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, у поданій заяві про розгляд справи за його відсутності зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у позовній заяві просить терміну на примирення з відповідачкою не надавати.
При цьому відповідачкою не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених ним у позовній заяві.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про надання строку на примирення - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24 квітня 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 21 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л. В. Винар