Справа № 296/11220/25
2-сз/296/70/25
про повернення заяви
"08" грудня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - Шоха Іллі Володимировича про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", в інтересах якого діє Шох Ілля Володимирович, звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 701,08 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» повернуто особі, яка її подала, на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України.
05 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" подало до Корольовського районного суду м. Житомира заяву, в якій просить постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору та підготувати подання до органу Державної казначейської служби України про повернення коштів сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі) грн 40 коп.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подану заяву про повернення судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).
Так, подана до суду заява підписана представником Шохом Іллею Володимировичем, на підтвердження повноважень якої додано довіреність у порядку передоручення від 11.03.2025 сформовану в «Електронному суді». До заяви також додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», в якому зазначено, що керівником цією юридичної особи є Патіюк Віталій Вікторович.
Разом з тим, довіреність у порядку передоручення на ім'я підписанта видано Колінько А.В., яка не є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», та така довіреність у порядку передоручення не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України.
Інші документи на підтвердження повноважень у Шох Іллі Володимировича діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, заявником до заяви не додані.
Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Шоха І.В. діяти від імені Акціонерного товариства «Акцент-Банк», подана заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом з тим, слід зазначити, що таку заяву від імені товариства також не позбавлені подавати керівник юридичної особи (без додаткових документів, окрім витягу з ЄДР) або Колінько А.В. (в матеріалах справи наявний ордер).
Керуючись статтями 58, 62, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», про повернення судового збору - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 08 грудня 2025 року.
Суддя М. В. Петровська